УДК 7.046
Svitlana Olianina
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
ORCID ID 0000-0002-0628-146X
DOI:
Ключові слова: українське мистецтво XVII–XVIII ст., іконографія Христа, символіка підніжжя, есхатологія, літургійна образність.
Анотація.
У статті розглянуто форми та символіку підніжжя тронних зображень Христа в українському мистецтві XVII – першої половини XVIII ст. Того часу традиційні для періоду Середньовіччя підніжжя прямокутної форми замістили іншими варіантами: круглі та багатогранні, часто вони набувають вигляду двоступінчастого подіуму, на який встановлено трон, і тому підніжжя має вигляд архієрейського амвона. Важливо, що круглі та багатогранні підніжжя мають білий колір, а двоступінчасті підніжжя іноді забарвлювали у два кольори – білий і червоний. Нами висловлюється припущення, що нові форми підніжжя трону Божого були введені, щоб артикулювати дві теми: есхатологічні аспекти тронних зображень Христа як судді Другого Пришестя та Його роль глави Церкви Небесної, що дарує благодать Своєму творінню. Підніжжя круглої форми символізувало світобудову, як це було у візантійській традиції, проте білий колір вказував, що під ногами Христа світ оновлений і досконалий, яким він стане, згідно з православною догматикою, після Другого Пришестя. Паралельно з есхатологічними аспектами символіки підніжжя в українському мистецтві акцентується його літургійна символіка. Зв’язок із нею демонструють зображення Христа на троні в іконографічному типі Великого Архієрея. Ця візуальна формула описувала як Христос, глава Небесної Церкви, передає благодать Св. Духу Своєму творінню, представленому круглим білим підніжжям як ідеальною моделлю світу, презентуючи космічне освячення.
Біографія авторки.
Оляніна Світлана Валеріївна, докторка мистецтвознавства, професорка, провідна наукова співробітниця, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
Література:
Галятовський, Іоаннікій. (1659). Ключ разуменія. Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври.
Сахаров, В. (1879). Эсхатологические сочинения и сказания в древнерусской письменности и влияние их на народные духовные стихи. Тула: Тип. Н. И. Соколова.
Транквіліон-Ставровецький, Кирило. (1692). Зерцало богословії. Унів: (б. в.).
Транквіліон-Ставровецький, Кирило. (1646). Перло многоцінноє. Чернігів: Друкарня Кирила Транквіліона-Ставровецького.
Федак, М. (2013). Датовані ікони Страшного Суду з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. 13, 182–198.
Франко, І. (Ред.). (1906). Апокрифи і легенди з українських рукописів. Т.4. Апокрифи есхатологічні. Львів: Наук. т-во ім. Шевченка.
Этингоф, О. Е. (2000). Образ Богоматери. Очерки византийской иконографии ХІ–ХІІІ вв. М.: Прогресс-традиция.
Яковенко, Н. (2017). У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського. Київ: Лаурус; Критика.
Εύστρατιάδης, Σ. (1930). Η Θεοτόκος εν τη υμνογραφία. Paris: Chompion.
Bolgia, C. (2001). Il mosaico absidale di San Teodoro a Roma: problemi storici e restauri attraverso disegni e documenti inediti. Papers of the British School at Rome. 69, 317–351.
Cook, W. (1923). The Earliest Painted Pannels of Catalonia (II). The Art Bulletin. 6 (2), 31–60.
Gallusz, L. (2014). The Throne Motif in the Book of Revelation. London; New York: Bloomsbury T & T Clark.
Grabar, A. (1936). L’empereur dans l’art byzantin: recherches sur l’art officiel de l’empire d’Orient. Paris: Les Belles lettres.
Jones, Ch. (1934). The Flat Earth. Thought: A Quarterly of The Sciences and Letters, 9(2), 296–307.
Kessler, H. (1995). Gazing at the Future: The Parousia Miniature in Vatican gr. 699. In Doula Mouriki (Ed), Byzantine East, Latin West. Art-historical Studies in Honor of Kurt Weitzmann (pp. 365–376). Princeton, N.J. : Dept. of Art and Archaeology, Princeton University.
Mathews, Th. F. (1993) The clash of gods: A Reinterpretation of Early Christian Art. Princeton: Princeton University Press.
Todorova, R. (2014). Orthodox Cosmology and Cosmography: The iconographic mandorla as Imago Mundi. Eikón / Imago, 3(2), 77–94. DOI: https://doi.org/10.5209/eiko.73399
Стаття надійшла до редакції 17.11.2025.
Стаття прийнята до друку після рецензування 01.12.2025.
Стаття оприлюднена 31.12.2025.
Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.