УДК 7.01:004.9]-045.73:[159.954.2-028.22:791.63
Igor Pecheranskyi
Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ.
ORCID ID 0000-0003-1443-4646
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-24-2023-2.36-45
Ключові слова: аудіовізуальне виробництво, кіноіндустрія, екосистемний підхід, екосистемні зв’язки, конвергенція, творчі рішення, візуальний образ, технології кіно- та відеовиробництва.
Анотація.
Наукова розвідка є спробою розкрити взаємний вплив технічної та художньо-творчої складової процесу створення візуального образу в кіно в ХХ-му та на початку ХХІ ст., а також обґрунтувати важливу тезу, яка полягає у тому, що еволюція та функціонування екосистеми аудіовізуального виробництва, як і її важливої складової — кіноіндустрії, залежить від конвергенції творчих та технологічних ресурсів галузі, котра генерує естетику кінообразу.
Погляд на аудіовізуальні індустрії як на екосистему, до складу якої входять кіно, телерадіомовлення, відеоігри, анімація, відеосервіси на вимогу, web-ринок тощо, є цікавим та перспективним методологічним прийомом. Він дає змогу побачити цей сектор креативних індустрій як окремий та самодостатній «динамічний та адаптивний організм», що споживає, генерує та трансформує знання в інноваційні аудіовізуальні продукти, а також комбінує свої ресурси за принципом конвергенції технологій та творчих рішень у певних галузях та на міжгалузевому рівні. Це породжує екосистемні зв’язки всередині галузі та між окремими індустріями, котрі забезпечують континуальність та еволюцію аудіовізуального виробництва в цілому.
Створення візуального образу в межах кіноіндустрії другої половини ХХ та початку ХХІ ст. відбувається завдяки конвергенції технічної та творчої складових кіно- та відеовиробництва, що детермінує поступ кіномистецтва. Творче використання операторського крана та внутрішньо-кадрового монтажу, аналогового відео, нестандартної оптики та підвищеної чутливості кіноплівок продовжує сьогодні розвиватися в руслі конвергенції кіно, телебачення та Інтернету на базі цифрових кінотеатрів, збільшуючи творчі можливості кіномитців під час створення візуального образу та розширюючи екосистему кіновиробництва та екранної комунікації. Симбіоз творчих рішень та аудіовізуальних технологій у роботі над естетикою кінообразу призводить до появи, як двох протилежних підходів до розуміння характеру конвергенції («операціоналізм» і «техноромантизм»), так і дуалізму векторів її розгортання («лінія Годара» та «лінія Спілберга»).
Біографія автора.
Печеранський Ігор Петрович, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ.
ipecheranskiy@ukr.net
Література:
Дяк, Л. (2010). Парадигма взаємодії творчого та технологічного факторів на сучасному етапі розвитку кіномистецтва. Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні. Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». С. 34–42.
Желєзняк, С. (2018). Еволюція виразних засобів кіно. Частина 1: діахронний вимір естетики та візуальний інструментарій кіно. Evropský filozofický a historický diskurz. Vol. 4. Is. 1. P. 58–64.
Іволга, Л.В. (2014). Взаємодія комп’ютерних технологій та художньої творчості в українській аніматографії. Теорія та практика дизайну. №5. С. 43–51.
Лановська, Г.І. (2017). Інноваційна екосистема: сутність та принципи. Економіка і суспільство. Вип. 11. С. 257–262.
Патер, О. (2019, 17 листопада). Українець, що винайшов революційну технологію зйомки найкращих кадрів у кіно. 24 канал. Відновлено з https://24tv.ua/ukrayinets_shho_vinayshov_revolyutsiynu_tehnologiyu_zyomki_naykrashhih_kadriv_u_kino_n1235243
Пашкова, О. (2013). Конвергенція та дивергенція екранних медіа. Стратегії дослідження екранних медіа. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. С. 138–200.
Печеранський, І.П. (2022, September 27–30). Деякі аспекти цифровізації кінопрактики та кіноіндустрії на сучасному етапі. The I International Scientific and Practical Conference «Current trends in the development of modern scientific thought». Haifa, Israel. С. 40–44.
Погребняк, Г. П. (2020). Авторcький кiнeмaтограф у культурному проcторi другої половини ХХ — почaтку ХХІ cтолiття: монографія. Київ: НАКККіМ. 448 с.
Потемкин, В.И., & Потемкин, С.В. (2019). Конвергенция эстетик и технологий как фактор развития кино, видео, телевидения без границ (культурологические и практические аспекты). Культура и цивилизация. Т. 9. С. 198–206.
Федулова, Л.І., & Марченко, О.С. (2015). Інноваційні екосистеми: сутність та методологічні засади формування. Економічна теорія та право. №2(21). C. 21–33.
Харченко, П. (2021). Музика в кіно та проблематика синтезу мистецтв. Сучасне мистецтво. Вип. 17. С. 243–255.
Хренов, Д.О. (2018). Роль звукорежисури в становленні та розвитку українського кіно та телемистецтва. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія Мистецтвознавство. Вип.39. С. 85–93. DOI: http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.39.2018.153664
Шаповал, О.В. (2013). Трансформація кінообразності в контексті застосування цифрових технологій: автореф. дис. … канд. мист-ва. Київ. 18 с.
Adner, R. (2006). Match your innovation strategy to your innovation ecosystem. Harvard Business Review. Vol. 84. P. 98–110.
Arnheim, R. (2002). Film als Kunst. Berlin: Ernst Rowohlt. Neuausgaben. 344 р.
Balázs, B. (1970). Theory of the film: character and growth of a new art. New York: Dover Publications. 291 p.
Balázs, B. (2010). Bela Balázs: Early Film Theory: Visible Man and The Spirit of Film. Ed. by E. Carter. Trans. by R. Livingstone. Berghahn Books. 314 р. DOI: https://doi.org/10.1515/9781845457969
Bramwell, A. et al. (2012). Growing Innovation Ecosystems: University Industry Knowledge Transfer and Regional Economic Development in Canada. University of Toronto. Final Report. 62 р.
Bouquet, S. (2007). Rejoindre la rencontre: Hiroshima mon amour (Alain Resnais, 1959), dans Jacques Aumont (dir.). La rencontre, Presses universitaires de Rennes. Р. 215–230. DOI: https://doi.org/10.4000/books.pur.804.
Buñuel, L. (2002). An Unspeakable Betrayal: Selected Writings of Luis Buñuel. University of California Press. 277 р. DOI: https://doi.org/10.1525/9780520354395.
Dalle Vacche, A. (2020). André Bazin’s Film Theory: Art, Science, Religion. Artium Quaestiones, Vol. 31. Р. 191–207. DOI: https://doi.org/10.14746/aq.2020.31.7.
Hoff von, D. (2008). Träume zu verkaufen. Hans Richters filmische Reflexion der historischen Avantgarde. Zeitschrift für Germanistik. Neue Folge. Vol. 18. No. 1. S. 133–146. DOI: https://doi.org/10.3726/92120_133.
Jiang, R., Wang, L., & Tsai, B.-S. (2022). An Empirical Study on Digital Media Technology in Film and Television Animation Design. Mathematical Problems in Engineering. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/5905117. Retrieved from https://www.hindawi.com/journals/mpe/2022/5905117/
Kracauer, S. (1960). Theory of film. The redemption of physical reality. NewYork: Oxford University Press. 364 p.
La Torre, M. (2014). The Economics of the Audiovisual Industry: Financing TV, Film and Web. Basingstoke: Palgrave Macmillan. 191 р.
Munro, T. (2012). Triple Helix Newsletter. Triple Helix Association, Stanford. №1. Р. 12–15.
O’Connell, Ch. (2019, 25 July). An Oral History of Showtime’s ‘Red Shoe Diaries’. MEL Magazine. Retrieved from https://melmagazine.com/en-us/story/an-oral-history-of-showtimes-red-shoe-diaries
Piccirillo, A. R. (2011). The Technological Evolution of Filmmaking and its Relation to Quality in Cinema. Inquiries Journal. № 3(8). Retrieved from http://www.inquiriesjournal.com/articles/560/the-technological-evolution-of-filmmaking-and-its-relation-to-quality-in-cinema
Siegenthaler, M. (2021). Naturalism in Cinematography: Examining the Work of Emmanuel Lubezki. Elon Journal of Undergraduate Research in Communications. Vol. 12. No. 1. C. 40–52.
Teige, K. (2008). The Aesthetics of Film and Cinégraphie (1924). Cinema All the Time. An Anthology of Czech Film Theory and Criticism, 1908-1939. Eds. Jaroslav Anděl and Petr Szczepanik. Prague: National Film Archive, Ann Arbor: Michigan Slavic Publications. P. 145–154.
UNCTAD. (2008). Сreative economy report. Retrieved from https://unctad.org/en/docs/ditc20082cer_en.pdf
Richter, H. (1976). Der Kampf um den Film: Für eine gesellschaftlich verantwortlichen Film. Herausgegeben von Jürgen Römhild. Hanser, München u. a. 180 p.
Yang, L. (2021). CG Technology under the Film Scene Art. Journal of Physics: Conference Series, 1744. DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1744/4/042211. Retrieved from https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/1744/4/042211/pdf.
Опубліковано: 2023
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.