Piotr Dahlig
Варшавський університет, Інститут музикознавства,
м. Варшава (Польща).
ORCID ID 0000-0001-5200-4386
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-24-2023-2.46-54
Ключові слова: етномузикологія, автентичне виконання, українсько-польські взаємини.
Анотація.
У статті йдеться про українсько-польські взаємини в царині тієї традиційної музичної культури, яка глибоко вкорінена як у матеріальних, так і в нематеріальних цінностях. У дослідженні стверджується, що термін і напрями діяльності етномузикології, сформульовані спочатку в Україні (1928), потім у Польщі (1934), слугували засобом здобуття або стабілізації незалежності в способах мислення та розуміння власних культур. Представлено спільні, паралельні, схожі ініціативи та досягнення в Польщі та Україні щодо етнічних музичних культур, їхнього вивчення та документування з початку ХХ ст. Текст демонструє провідну роль української етномузикології в Європі на припущенні, що традиційна (народна, етнічна) музика в оригінальному, автентичному виконанні допомагає краще зрозуміти минуле й сьогодення культури сусідніх країн, ніж лише видовищні фольклорні обробки сценічних вистав.
Біографія автора.
Даліг Пйотр, професор, Варшавський університет, Інститут музикознавства, м. Варшава (Польща).
pdahlig@uw.edu.pl
Література:
Baliszewska, M., Borucka-Szotkowska, A., & Szewczuk-Czech A. (1999). Seria CD „Muzyka Źródeł” Polskiego Radia [Source Music of Polish Radio], Mniejszości narodowe i etniczne [Ethnic and National Minorities], No. 13, PRCD 162; Polacy w Ukrainie, w Rumunii i Kazachstanie [Polish Diaspora in Ukraine, Kazakhstan, Romania], No. 16, PRCD 165.
Batko, W. (1937). Pokłosie wydawnicze [Publishing aftermath]. Teatr Ludowy, No. 10, 187–188.
Bartmiński, J. (1981). Kolędowanie na Lubelszczyźnie [Carolling in the Region of Lubelskie, edited by J. Bartmiński]. Wrocław: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze.
Bartmiński, J. (2003). Polskie kolędy ludowe [Polish Folk Carols]. Kraków: Universitas.
Borysiak, J. (2005). Z badań nad tradycją muzyczną Huculszczyzny. Współczesna dokumentacja i wybrane sylwetki wykonawców a przekaz historyczny [From Research of Musical Tradition of Hutsuls. Contemporary Documenta- tion, Chosen Perfomers and Historical Sources]. University of Warsaw, MA thesis.
Cechmistruk, J. (2006). Нapoднi пicнi Вoлинi. Фoнoгpaфiчнi зaпиcи 1936–1937 poкiв [Folk Songs of Wolyn, phonographi- cally registered in 1936–1937]. Lviv, Rivne.
Chaj, M. (2011). Myзичнo-iнcтpyмeнтaльнa кyльтypa Yкpaїнцiв (фoлкльopнa mpaдицiя) [Music Instrumental Culture of Ukrainians (Folklore Tradition)]. Kijiv-Drohobycz: Kolo.
Chaj, M. (2011). Yкpaїнcькa iнcтpyмeнтaльнa мyзикa ycнoї тpaдицiї [Ukrainian Instrumental Music of Oral Tradition]. Kijiv-Drohobycz: Kolo.
Chybiński, A. (1910). Etnografia muzyczna na III Międzynarodowym Kongresie Muzycznym we Wiedniu (25–29 maja 1909). Lud, (16), 160–178.
Cząstka-Kłapyta, J. (2008). Гyцyли, бoйки, лeмки. Tpaдицiя i cyчacнicть. Бoйкiвcькi мyзичнi тpaдицiї i їхнє вiдpoд- жeння y yкpaiнcкoй eтнoмyзикoлoгiї. [Hutsuls, Bojki, Lemki. Tradition and Present Time. Revival of Musical Tradition of Bojkiv]. Justyna Cząstka-Kłapyta (Ed.). Cracow: Wierchy.
Cząstka-Kłapyta, J. (2014). Kolędowanie na Huculszczyźnie [Carolling in Hutsuls’Land]. Kraków: Oficyna Wydawnicza «Wierchy».
Czekanowska, A. (1968). Pieśni biłgorajskie. Przyczynek do interpretacji polskiego pogranicza południowo-wschodniego [Songs of Biłgoraj Region. Contribution to the Interpretation of Polish South-Eastern Border Territory]. Wrocław: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze.
Czekanowska, A. (1972). Ludowe melodie wąskiego zakresu w krajach słowiańskich. Przegląd dokumentacji źródłowych, próba klasyfikacji metodą taksonomii wrocławskiej [Narrow-Range Folk Melodies in Slavic Countries: Survey of Source Documentation and Classification Applying the Wrocław Method of Taxonomy]. Kraków: Polskie Wydawnic- two Muzyczne.
Czekanowska, A. (1990). Z badań nad kulturą muzyczną Ukraińców w Polsce [From Resarch on Musical Culture of Ukrainians in Poland]: In: Kultura muzyczna mniejszości narodowych w Polsce. Litwini, Białorusini, Ukraińcy [Musical Culture of National Minorities in Poland. Lithuanians, Belorussians, Ukraininans]. Sławomira Żerańska- Kominek (Ed.). Warszawa: Uniwersytet Warszawski, 143–155.
Czekanowska, A. (1997). Muzycznyj Folkłor z Polessja. Ze zbiorów Filareta Kołessy i Kazimierza Moszynskiego. Zofia Hryca (Ed.). Kijiw. Muzyka, XLII/2, 104–107.
Dahlig, P. (1997). Pierwszy zapis fonograficzny folkloru polskiego (1904). [The First Music Recording of the Polish Folklore (1904)]. Muzyka, 2 (165), 57–70.
Dahlig, P. (1998). Tradycje muzyczne a ich przemiany. Między kulturą ludową, popularną i elitarną Polski międzywojennej [Musical Traditions and their Transformation. Between Folk, Popular and Elitist Culture of Interwar Poland]. Warszawa: Wydawnictwo Instytutu Sztuki PAN.
Dahlig, P. (2000). Wczesna etnomuzykologia polska w świetle korespondencji [Early Polish Ethnomusicology in the Light of Epistolography]. In: Muzykologia u progu trzeciego tysiąclecia. Teoria i praktyka. Warszawa: Akademia Muzyczna im. F. Chopina, Instytut Sztuki PAN, 155–174.
Dahlig, P. (2002). The Early Field Recordings in Poland (1904–1939) and Their Relations to the Phonogram Archives in Vienna and Berlin. In: Music Archiving in the World. Papers presented at the Conference on the Occasion of the 100th Anniversary of the Berlin Phonogramm-Archiv. Gabriele Berlin and Artur Simon (Eds). P. 205–218.
Dahlig, P. (2009). The use of the term ethnomusicology in Ukraine and Poland between 1928 and 1939. Muzyka, (5), 51–56.
Dahlig, P. (2009). The lirnik as a mediatory figure between Earth and Heaven. In: Traditional musical cultures in Central- Eastern Europe. Ecclesiastical and folk transmission. Warsaw: Warsaw Learned Society, University of Warsaw, 415–428.
Dahlig, P. (2013). Cymbaliści w kulturze polskiej [Dulcimer Players in Polish Culture]. Warszawa: Uniwersytet Warszawski.
Dovhalyuk, I. (2016). Φoнoгpaфyвaння народної музики в Україні. Історія, мeтoдoлoгія, тендeнції [Phonographing Folk Music in Ukraine. History, Methodology and Tendencies]. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv.
Dovhalyuk, I. (1997). Мyзичнo-eтнoгpaфiчнa дiяльнicть Ocипa Poздoльcкoгo [Music-Ethnographic Works of Osip Rozdolskij]. Київ: Poдoвiд.
Dovhalyuk, I., & Dobrjans’ka, L. (2019). Львicькa eтнoмyзикoлoгiя вiд джepeл дo cьoгoдeння [Lviv Ethnomusicology from Beginnings to the Present Time]. In: 25-лiття Львiвcькoї Кaфeдpи Мyзичнoї Фoльклopиcтики тa Пpoблeмнoї Нayкoвo-дocлiднoї Лaбopaтopiї Мyзичнoї Етнoлoгiї: Icтopiя — Пepcoнaлiї-Дopoбoк. Lviv: M. Lysenko National Music Academy.
Harasymczuk, R. (1939). Tańce huculskie. Lwów: Towarzystwo Ludoznawcze.
Jackowski, J. (2014). Zachować dawne nagrania. Zarys historii dokumentacji fonograficznej i filmowej polskich tradycji muzycznych i tanecznych (przełom XIX i XX w. — do drugiej wojny światowej) [To Safeguard Old Recordings. The Outline of History of Sound and Film Documentation of Polish Music and Dance Traditions (Turn of 19/20th c. till the WWII]. Warszawa: Institute of Arts, Polish Academy of Sciences.
Jarmola, V., & Rybak, J. (2021). Вoлинcькi нapoднi пicнi з apхiвy Фiлapeтa Кoлeccu [Volynian Folk Songs from F. Kolessa’s Archives]. Lviv: Halycz-Press.
Kamieński, Ł. (1936). Pieśni ludu pomorskiego [Songs of Pomerania’s People]. Toruń: Instytut Bałtycki.
Kamieński, Ł. (2011). O biologii pieśni [On biology of a song]. Bożena Muszkalska (Ed.). Poznań: Poznań Learned Society.
Klymenko, I. (2010). Диcкoгpaфiя yкpaїнcькoї eтнoмyзики (aвтeнтичнe викoнaння) 1908–2010 [Discography of Ukrainian ethnomusic, authentic performances, 1908–2010]. Kijiw.
Klymenko, I. (2012, 2013). Cлoв’янcькa мeлoгeoгpaфiя. Книгa 3 [Melogeography of the Slavonics. Book 3]. Kijiw.
Kolberg, O. (1889, 1962). Dzieła Wszystkie (Complete Edition of Works). Vol. 31, Pokucie, part. III. Wrocław, Poznań, Warszawa, Kraków: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, Polskie Wydawnictwo Muzyczne.
Kolessa, F. (1969). Melodiї yкpaїнcьких нapoдних дyм [Melodies of Ukrainian Dumy]. S. Hrytsa (Ed.). Kиїв: Нayкoвa Дyмкa.
Kopeć, A. (1979). Zur Geschichte der Drehleier in Polen. In: Studia instrumentorum musicae popularis VI. Erich Stockmann (Ed.). Stockholm, 142–145.
Kopoczek, A. (1996). Ludowe instrumenty muzyczne polskiego obszaru karpackiego [Folk Musical Instruments from The Polish Part of Carpathian Mountains]. Rzeszów: Muzeum Okręgowe.
Kunst, J. (1950). Musicologica: A Study of the Nature of Ethnomusicology. Its Problems, Methods and Representatives Personalities. Amsterdam.
Kvytka, K. (1928). Ангемiтонні примітиви і теорія Сокальского [Pentatonic Fundamentals and Sokalski’s Theory]. Ет- нографічний вісник УАН. Кн.6, 82–83.
Kvytka, K. (1928). Максимович і Аляб’єв в історії збирання українських мелодій [Maksymowicz and Alabjew in the History of Collecting Ukrainian Songs]. In: Первісне громадянство та йогo пережитки на Україні [Primary Societies and their Relics in Ukraine]. Kyiv. Is. 1, 119–144.
Ljudkewycz, S. (1906, 1907). Гaлицькo-pycькi нapoднi мeльoдiї, зiбpaнi нa фoнoгpaф Йocифoм Poздoльcьким, cпиcaв i зpeдaгyвaв Cтaнicлaв Людкeвич [Halicz-Rus’ Melodies of Folk Songs Collected with Phonograph by Osip Rozdolskij, Transcribed and Edited by Stanislaw Ljudkewycz]. Lviv. Чacт. 1–2. Eтнoгaфiчний збipник НТШ, тт. XXI-XXII.
Lukaniuk, B. (2006). Do istorii termina «etnomuzikologija» [To the History of the Term «Ethnomusicology»]. Etnomuzika, 1. Lviv, 9–32.
Lukaniuk, B. (2015). Лiнeapнicτь в мeлoгeнeτичних cτyдiях. [Linearity in Melogenetic Studies]. In: Etnomuzykologia na przełomie tysiącleci: historia, teoria, metodologia — Еτнoмyзикoлoгiя нa злaмi τиcячoлiτь: icτopiя, τeopiя, мeτoдoлoгiя [Ethnomusicology On The Turn of Millenium. Its History, Theory, Methodology]. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 13–30.
Lukaniuk, B., & Rybak, J. (2015) Кoнкypc нa Вoлинcькi нapoднi пicнi в 1934/35 нaвчaльнoмy poцi. Вибнaнe [A Contest on Volynian Folk Song in School Year 1934/35, a Choice]. Rivne: Derzavnij Humanitarnij Universytet.
Lukaszenko, L., & Pohylievytsch, H. (2006). Тpaдицiйнi пicнi укpaїнцiв пiвнiчнoгo Підляшшя. Зa мaтepiaлaми eкcпeди- цiй 1999–2001 poкiв Лapиcи Лyкaшeнкo тa Гaлини Пoхилeвич [Traditional Songs of the Northern Part of the Region of Podlasie]. B. Lukaniuk (Ed.). Lviv: Kamula.
Macijevskij, I. (2012). Myзичнi iнcтpyмeнтu гyцyлiв [Musical Instruments of Hutsuls]. Biнниця: Hoвa книгa.
Mazur-Hanaj, R. (2009). The lirnyk-dziad and his songs. In: Traditional Musical Cultures in Central-Eastern Europe. Eccle- siastical and Folk Transmission. Warsaw: Warsaw Learned Society, University of Warsaw, 397–414.
Mazur-Hanaj, R. (2016). Spod niebieskiej góry 2 [From under the Blue Mountain 2]. CD series «In crudo», 17.
Mierczyński, S. (1965). Muzyka Huculszczyzny [Music of Hutsuls]. J.Stęszewski (Ed.). Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne.
Moszyński, K. (1932). O badaniach muzyczno-etnograficznych na Polesiu [About Music-ethnographical Investigations in Polissja]. Lud Słowiański, vol. 3/1, 1–15.
Moszyński, K. (1929, 1934, 1939). Kultura ludowa Słowian [Folk culture of Slavs]. Part I. Kultura materialna (1929), part II/1, 2 (1934, 1939) Kultura duchowa. Kraków: Polska Akademia Umiejętności.
Noll, W. (1993). Мopaльний aвтopитeт тa cycпiльнa poль cлiпих бapдiв в Yкpaїнi [Moral Authority of Blind Bards and their Social Role in Ukraine]. Poдoвiд, чиcлo 6, 16–36.
Noll, W. (1999). Тpaнcфopмaцiя Гpoмaдянcькoгo Cycпiльcтвa.Ycнa Icтopiя Yкpaїнcькoї Ceлянcькoї Кyльтypи 1920– 1930 poкiв [Transformation of the Civil Society. The Ukrainian Itopia of the Ukrainian Celian Culture 1920–1930]. Київ: Poдoвiд.
Noll, W. (2023). The Transformation of Civil Society: An Oral History of Ukrainian Peasant Culture 1920s to 1930. Mc Gill-Quessn’s University Press. DOI: https://doi.org/10.2307/jj.3816078
Oshurkewycz, O., & Rybak, J. (2002). Лipницькi пicнi з Пoлiccя [Songs of Hurdy-gurdy Players from Polissje]. Мaтepiaли дo вивчaння лipницькoї тpaдицiї. Зaпиcи, впopядкyвaння i пpимiтки Oлeкcи Oшypкeвичa. Нoтнi тpaнcкpипцiї Юpiя Pибaкa. Rivne: Lviv State Music Academy after name of M. Lysenko.
Przerembski, Z. (2022). Lira korbowa w tradycji kulturowej Rzeczpospolitej [Hurdy-gurdy in Cultural Tradition of Polish Republic]. Lublin: Polihymnia.
Stęszewski, J. (1959, 1960). Morfologia rytmów mazurkowych na Mazowszu Polnym: studium analityczne [Morphology of Mazurka Rhythms in Mazovia: Analytical Study]. Muzyka, IV/4 (1959), 147–159, V/2 (1960), 29–53.
Stęszewski, J. (1965). Chmiel: szkic problematyki etnomuzycznej wątku [Chmiel: An Outline of Ethnomusical Problems of the Thread]. Muzyka, X/1, 3–33.
Klymenko, I, & Murzina, O. (2008). Kijiws’ka Laboratorija etnomuzykologii 1992–2007 [Kijev Laboratory of Ethnomusicology]. Problemy etnomuzykologii, vol. III. Kijiw.
Stęszewski, J. (1992). Zur Geschichte des Terminus «Ethnomusicology». Von der Vielfalt musikalischer Kultur: Festschrift Josefs Kuckertz. Rüdiger Schumacher, Anif/Salzburg (Eds). 527–534.
Vachnina, L. (2002). Pieśni ludowe Polaków Ukrainy. Пiceннa кyльтypa Пoльcькoї Дiacпopи Yкpaїни [Song Culture of Poles in Ukraine]. Kijiw: Derzavnyj Komitet Polityki Informacijnoj.
Żerańska-Kominek, S. (1990). Kultura muzyczna mniejszości narodowych w Polsce. Litwini, Białorusini, Ukraińcy [Musical Culture of National Minorities in Poland. Lithuanians, Belorussians, Ukrainians]. Warszawa: Uniwersytet Warszawski.
Текст статті у PDF (англійською).
Опубліковано: 2023
Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.