УДК 78.786.2
Anatolii Harets
Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія музики» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро.
ORCID ID 0000-0001-8401-006X
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-26-2024-2.162-171
Ключові слова: фортепіано, звук, звуковидобування, виразність, артикуляція, тембр, психоакустика.
Анотація.
У статті розглянуто питання індивідуального тембру піаніста як явища з арсеналу виконавських засобів виразності піаніста. У роботі здійснюється аналіз та узагальнення результатів сучасних досліджень виразових можливостей піаніста, у яких виокремлюється суто виконавська спроможність музиканта впливати на тембр фортепіано. Проаналізовано та класифіковано перелік засобів художньої виразності піаніста, завдяки яким слухач здатен сприймати тембр як змінну. Метою статті є вивчення особливостей процесу звуковидобування на фортепіано, що безпосередньо сприймається слухачем як варіативність тембрального забарвлення фортепіанного звуку. З ціллю відійти від феноменологічного підходу, що часто зумовлюється виконавською практикою вчених-мистецтвознавців, основними методами дослідження стають емпіричний, структурно-функціональний, міждисциплінарний та системний, утворюючи цілісне аналітичне осмислення найбільш сучасних експериментів і досліджень, проведених у профільних лабораторіях вивчення звуку. Актуальність теми пов’язана з активним розширенням у ХХІ столітті тематики досліджень та експериментів, пов’язаних зі сприйняттям, а також генеруванням фортепіанного тембру. Результати досліджень та експериментів представляють можливість розширити уяву про звук, його видобування і темброво-колористичну означеність із її репрезентацією в українській фортепіанній школі, що набуває в сьогоденні активного розвитку. У результаті дослідження розроблено перелік складових впливу на тембральну палітру піаніста, залежно від артикуляції, педалізації, гучності звуку, динамічному балансу між руками піаніста, із виявленням саме тих факторів, що об’єктивно можуть бути кориговані виконавцем.
Біографія автора.
Гарець Анатолій Олексійович, аспірант кафедри музикознавства, композиції та виконавської майстерності, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія музики» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро.
Література:
Веркина, Т. (2012). Творящий слух как основа профессиональной деятельности пианиста. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 35. Харків: Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, с. 7–19.
Гат, Й. (1967). Техника фортепьянной игры. Будапешт: Атэнэум, 244 с.
Askenfelt, A., & Jansson, E. (1988). From touch to string vibrations – the initial course of the piano tone. The Journal of the Acoustical Society of America, 29, (1), p. 31–109. DOI: https://doi.org/10.1121/1.2024316.
Bernays, M. (2013). Expressive production of piano timbre: Touch and playing techniques for timbre control in piano performance. 10th Sound and Music Computing Conference. Stockholm, August, 2013. (pp. 1–6). Stockholm: KTH Royal Institute of Technology.
Cassidy, J., & Schlegel, A. (2016). The role of initial attack and performer expertise on instrument identification. International Journal of Music Education, 34 (2), p. 186–195. DOI: https://doi.org/10.1177/0255761415614797.
Fujinaga, I., Goebl, W., & Bresin, R. (2014). Perception of touch quality in piano tones. Acoust. Soc. Am., 136, p. 2839–2850. DOI: https://doi.org/10.1121/1.4896461
Kuhl, S. (2014). Klangerzeugung am Klavier. München, 72 p.
Lange, W. (1935). Hochfrequenztechnik und Elektroakustik. Akademische Verlagsgesellschaft m. b. H.; First Edition, 216 p.
Li, S. (2020). An Embodied Perspective on Piano Timbre: Conceptualisation and Communication in Performance and Educational Context. The University of Sheffield Faculty of Arts and Humanity Department of Music. 201 p.
Martienssen, C. (1930). Die individuelle Klaviertechnik auf der Grundlage des schöpferischen Klangwillens. Breitkopf & Härtel, 251 p.
Meyer, E., Buchmann, U. (1931). Berliner Bericht, 32, 735 p.
Suzuki, H. (2007). Spectrum analysis and tone quality evaluation of piano sounds with hard and soft touches. Acoust. Sci. & Tech., 28 (1), p. 1–6. DOI: https://doi.org/10.1250/ast.28.1.
Valière, J.-C., Lefèvre, C., Colloud, F., & Villard, A. (2019). Identification of the consequences of a pianist’s motions on his/her sound by means of psychoacoustic tests and motion capture. 26th International Congress on Sound and Vibration. Monreal, July 7-11, 2019. (pp. 1–8).
Опубліковано:
Розділ: .