Структурні елементи художнього твору: творчо-пошукові новації Р. Дж. Коллінгвуда

Maryna Ternova
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ
ORCID 0000-0001-9266-5672

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-23-2023-1.68-76

Ключові слова: структурні елементи художнього твору, мімезис, образ-відображення, художній метод.

Анотація.

У статті реконструйовано процес становлення структурних елементів художнього твору: мімезис – канон – стиль – образ – форма – художній метод, які в логіці історико-культурного руху мистецтва набули вагомого значення щодо процесу відтворення дійсності.

Показано специфіку поступового введення цих структурних елементів як у теоретичний, так і в практичний обіг відповідно до розвитку й ускладнення творчих завдань кожного конкретного виду мистецтва. Означені структурні елементи згодом були оцінені як фундаментальні складові мистецтвознавства, а в практичному аспекті реалізовані в процесі створення художніх творів та надали їм тих обрисів, які відповідали вимогам певного історичного періоду.

Наголошено, що деформація окреслених структурних елементів відбулася на початку ХХ століття, коли на європейських теренах починають формуватися численні формалістичні напрями, представники яких свідомо відмовлялися чи від мімезису, чи від образу. Зазначено, що після авангардистів елементи художнього твору були переглянуті в 70-ті роки ХХ століття прихильниками «постмодерністської» естетики.

Проаналізовано основні теоретичні засади монографії «Принципи мистецтва» (1938) відомого англійського філософа, історика науки й мистецтвознавця Робіна Джорджа Коллінгвуда (1889–1943), котрий запропонував власне бачення структурних елементів художнього твору, які ми оцінюємо як «творчо-пошукові новації». У статті підкреслюється, що, виступаючи опонентом переважної більшості авангардистських експериментів, учений послідовно відтворив поступальний «рух» мімезису, канону, образу і форми в динаміці історико-культурного процесу, з різних причин оминаючи увагою «стиль» та «художній метод».

Біографія автора.

Тернова Марина Володимирівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри суспільних наук, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ.
termarv@gmail.com

Література:

Коллингвуд, Р. Дж. (1999). Принципы искусства: монография. Перевод с англ. А. Г. Ракина, ред. Е. И. Стафьевой. М.: Языки русской культуры. 328 с.

Кучерюк, Д. Ю. (2010). Семіологія мистецтва: художній образ, символ, знак. Естетика: підручник. Загальна ред. Л. Т. Левчук. 3-тє видання доповнене та перероблене. Київ: Центр навчальної літератури. С. 165–197.

Левчук, Л. Т. (2010). Некласична естетика: досвід другої половини ХХ століття. Естетика: підручник. 3-тє видання перероблене та доповнене. Київ: Центр навчальної літератури. С. 401–435.

Черепанин, В. М. (2008). Трансформація візантійського іконографічного канону в мистецтві некласичної естетики. Автореферат дисертації кандидата філософських наук. Спеціальність 09.00.08 – естетика. Київ. 16 с.

Щербань, О. О. (2004). Художній твір як символічна структура. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: альманах. Київ: Видавничий центр КНЛУ. Випуск 13. С. 61–69.

Юхимик, Ю. В. (2004). Античний мімезис в інтерпретації Платона і Арістотеля. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: альманах. Київ: Видавничий центр КНЛУ. Випуск 13. С. 84–90.

Юхимик, Ю. В. (2005). Мімезис: естетико-мистецтвознавчий аналіз засадничого принципу класичного мистецтва: монографія. Київ: Експрес. 177 с.

Версія статті у PDF

Опубліковано: 2023.04.04.

Том 23 № 1 (2023)

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.