УДК 791.634:778.534.4](045)
Oksana But
Університет економіки та права «Крок», м. Київ.
ORCID ID 0000-0003-2402-9433
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-27-2025-1.158-170
Ключові слова: звукові ефекти, синхронні шуми (фолі), саунддизайн, лейтшум, звукорежисура кіно, звукозорова образність.
Анотація.
У статті досліджуються звукові ефекти, атмосферні природні записані шумові фактури, фолі (відновлені в постпродакшн шуми), їх функціональна та емоційна залученість у звуково-шумову картину з позиції ефективності та відтворення художньої дійсності, участі в драматургічному розвитку, технологічні та традиційні концепції в історичному та естетичному контексті звукового дизайну.
Мета статті — дослідити звукові ефекти, синхронні шуми, фолі, лейтшуми, їхнє функціонально-монтажне та синхронно-органічне залучення до звуко-шумової картини з позиції ефектності та достовірності, участі в драматургічному розвитку, термінологічних, технологічних та традиційних форм у історичному та естетичному контексті мистецької діяльності.
За допомоги індукції, контент-аналізу та аналізу емпіричного досвіду попередників та власного й наявних наукових джерел створюється така ситуація довкола тематики дослідження, за допомоги порівняння, аналогії та абстрагування поєднуються сучасні тенденції для систематизації, узагальнення та прогнозування їхнього вдалого використання.
Застосований новий погляд на термінологію і творчість як процес і певний механізм з внутрішньою логікою, що можливо дослідити, проаналізувати і запропонувати його вектор розвитку в трьох напрямках.
Звукові ефекти та лейтмотиви тісно пов’язані з образністю та драматургією, а також представляють собою певний еволюційний елемент, до якого в минулому та в сучасному фільмі абсолютно різне ставлення. У статті я виділила музичну композиційність звукових ефектів (що не є музикою в прямому сенсі цього слова), зібрала основні задачі фолі на основі інтерв’ю майстрів цього напряму звукорежисури, проаналізувала феномен численного використання деяких звукових ефектів в кінотворах, шлях успішного створення оригінальних та автентичних (реалістичних) звукових ефектів, використання їх як лейтшумів. Застосувала сформульовані раніше три методи творення образності як вектори розвитку: субтрактивний, адитивний та інтеграційний. Особливу увагу було приділено механізмам творення образів-символів, поєднання елементів у систему. Викладено практичний погляд на осмислення жанрово-стилістичних та культурологічних особливостей, напрямку розвитку кінообразності загалом і звуку зокрема до синтезу з новими мистецькими медіа та інтерактивності з глядачем, психофізіологічний аспект синтезу звукозорової образності та розділення звукових компонентів на першорядні та тло.
Біографія авторки.
Бут Оксана Василівна, кандидат мистецтвознавства, Університет економіки та права «Крок», м. Київ.
Література:
Бут, О. (2018). Діалог класичного й модерного напрямів у звукорежисурі (До питання визначення професії). Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Випуск 22. С.112–119. DOI: https://doi.org/10.34026/1997-4264.22.2018.217063
Бут, О. (2019). Історія успіху кіномузики як компонента образної структури сучасного фільму. Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. Випуск 25. С.122–126. DOI: https://doi.org/10.34026/1997-4264.25.2019.188338
Бут, О. В. (2007). Звук як компонент образної структури фільму: дисертація кандидата мистецтвознавства. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, рукопис. 196 c.
Бут, О. В. (2021). Звукове середовище (тло) як художній засіб виразності сучасного екранного твору. Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення ім.І.К.Карпенка-Карого. Випуск 27/28. С. 122–130. DOI: https://doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238835
Лисса, З. (1970). Эстетика киномузыки. Пер с нем. А. О. Зелениной, Д. Л. Каравкиной. Музыка. 494 с.
Метц, К. (2013). Воображаемое означающее. Психоанализ и кино. Перевод с французского Д. Калугина, Н. Мовниной. Научный редактор А. Черноглазов. Издание 2-е. Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге. 334 с.
Рязанцев, Л. В. (2015). Техніка лейтмотивів у кіномузиці. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство, (33). С.124–130. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.33.2015.158297
Рязанцев, Л. В. (2016). Функції шумів і тиші в фільмі. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. Випуск 34. С.143–150. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.34.2016.158216
Рязанцев, Л. В. (2018). Роль внутрішньокадрової музики в кінофільмі. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. Випуск 38. С. 41–50. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141739
Рязанцев, Л., & Лєвшаков, В. (2023). Сучасні технології формування звукозорового образу фільму: аспекти взаємодії. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво, 6 (2). С. 224–240. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-2674.6.2.2023.289309
Скуратівський, В., & Андрієнко, В. (2023). Специфіка звукових ефектів в ігровому кіно. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво, 6 (2). С. 204–212. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-2674.6.2.2023.289307
Фолі-артист: хто це, і чому його творчість має бути непомітною? (No date). Sennheiserstore.com.ua. Відновлено з https://web.archive.org/web/20241009014614/https://sennheiserstore.com.ua/ua/blog/foley-artists-perform-ua/
Опубліковано:
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.