Музична Шевченкіана часів російсько-української війни як складова національної резилієнтності

Olena Berehova

Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
ORCID ID 0000-0003-4384-9365

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-26-2024-2.81-95

Ключові слова: українська музична культура ХХІ століття, композитор, поезія Тараса Шевченка, творчість Богдани Фроляк, творчість Ганни Гаврилець, творчість Юрія Шевченка.

Анотація.

Розглянуто інструменти формування національної духовно-культурної резилієнтності засобами мистецтва. Матеріалом дослідження стали три масштабні вокально-симфонічні твори сучасних українських композиторів: симфонія-реквієм «Праведная душе» Б. Фроляк, історична ораторія «Віють вітри» Г. Гаврилець та симфонічно-хорові фрески «Кобзар» Ю. Шевченка. Застосовано міждисциплінарний підхід із залученням методів: історико-культурологічного (вивчення контексту написання обраних творів), джерелознавчого (аналіз наукових джерел), текстологічного (аналіз текстів поезій Т. Шевченка), цілісного музикознавчого аналізу (музикознавчі інтерпретації творів), компаративного (порівняння виконавських інтерпретацій ораторії Г. Гаврилець), системно-типологічного (виявлення типів використання поезії композиторами), узагальнювального (підбиття підсумків дослідження). Виявлено різні типи взаємодії композиторів і виконавців з поезією Т. Шевченка: створення оригінальної авторської композиції з вільним підбором текстів «Кобзаря»; інтертекстуальний тип, у якому поєднано мелодії відомих пісень на слова Шевченка з авторською музикою; застосування принципу музично-поетичного монтажу. Доведено, що українські митці, звертаючись до поетичної спадщини Т. Шевченка в ХХІ столітті та розкриваючи її нові сенси, роблять вагомий внесок у зміцнення духовності українського народу та підсилюють національну резилієнтність.

Біографія автора.

Берегова Олена Миколаївна, докторка мистецтвознавства, професорка, заступниця директора з наукової роботи Інституту культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.

beregova@ukr.net , beregova375@gmail.com

Література:

Бентя, Ю. (2014). Музична Шевченкіана в особових фондах українських композиторів (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України). Архіви України. № 3. С. 5–28. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2014_3_2

Берегова, О. (2014). Шевченкіана в українській композиторській творчості ХХ століття. Культурологічна думка: щорічник наукових праць. Національна академія мистецтв України, Інститут культурології. Київ. № 7. С. 9–13. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kultdum_2014_7_4

Бобечко, О. (2014). Музична шевченкіана у творчому доробку сучасних бандуристок України. Мистецтвознавчі записки: збірник наукових праць. Київ. Випуск 25. С. 14–20. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mz_2014_25_4

Бондар, С. (2015). Музична шевченкіана у творчості сучасних харківських композиторів. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: збірник наукових праць. Харків. Випуск 42. С. 279–288. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2015_42_27

Ваврищук, С. (2021). «Віють вітри» Ганни Гаврилець у театралізованій інтерпретації камерного хору «Київ». Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. No 3–4 (52–53). С. 50–65. С. 56. DOI: https://doi.org/10.31318/2414-052x.3-4(52-53).2021.251795

Васюта, О. (2008). До питання узагальнення музичної Шевченкіани Чернігівщини. Мистецтвознавство України: щорічник наукового журнала. Київ. Випуск 9. С. 70–75. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mysu_2008_9_9

Воловчук, Ю. (2021). Симфонічна об’ємність у Симфонії-реквіємі Богдани Фроляк «Праведна душе». Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. Чайковського. Випуск 131. С. 182–195. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.131.243231

Гузій, О. (2014). Поезія Тараса Шевченка в сучасній українській рок-музиці. Шевченкознавчі студії: збірник наукових праць. Київ. Випуск 18. С. 591–597. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2014_18_66

Гулковський, М. (2023). Музична Шевченкіана українських композиторів. Київ: Ліра-К. 952 с.

Єфіменко, А. (2017, 31 травня). «Праведная душе» Богдани Фроляк у 9 інтенціях: інтерв’ю з композиторкою. Збруч. Відновлено з https://zbruc.eu/node/66672

Зарицька, Т. (2008). Пісні на слова Тараса Шевченка в англомовних перекладах. Шевченкознавчі студії: збірник наукових праць. Київ. Випуск 11. С. 232–241. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2008_11_40

Казимирів, Х. (2016). Метафізичний сенс міфологеми землі в музичній Шевченкіані («Прощай, світе, прощай, земле…»). Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство: збірник наукових праць. Київ. Випуск 2. С. 53–61. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/mvkfm_2016_2_11

Козій, О. (2014). Музична Шевченкіана. Творча спадщина Тараса Шевченка як чинник національно-патріотичного виховання майбутніх учителів мистецьких дисциплін: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Умань, 28 березня 2014 р.): головний редактор О. В. Дудник. Умань. С. 45–48. Відновлено з https://nauka.udpu.edu.ua/wp-content/uploads/Zvit%202014/Seminaru_ta_konferentsii/8.2.pdf

Коломієць, В. (2013). Народна пісня в житті і творчості Тараса Шевченка. Шевченкознавчі студії: збірник наукових праць. Київ. Випуск 16. С. 30–37. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2013_16_7

Корній, Л. (2014). Тарас Шевченко і Микола Лисенко: націокультурні та музично-стильові рефлексії. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: науковий журнал. Київ. № 1. С. 15–25. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chasopys_2014_1_4

Косопуд, Б. (2014). Камерно-вокальна шевченкіана у творчості львівських композиторів. Молодь і ринок. № 2. С. 119–124. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_2_24

Косопуд, Б. (2017). Поезія Тараса Шевченка в камерно-вокальній творчості композиторів Галичини. Українська музика. Число 3. С. 110–117. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuzyka_2017_3_15

Кухарук, О. (2022). Ідентичнісний вимір соціальної резилієнтності: визначення, підходи, можливості прогнозування. Проблеми політичної психології. Випуск 12 (26), С. 77–90. DOI: https://doi.org/10.33120/popp-Vol26-Year2022-107

Лісецький, С. (2014). Шевченкові образи, по-новому прочитані в симфонії диптиху для хору Є. Станковича та симфонії для голосу О. Ківи. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: збірник наукових праць. Київ. Випуск 33. С. 256–264. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/apitphk_2014_33_33

Марценківська, О. (2017). Фортепіанна шевченкіана: символіко-семантичні фактори взаємодії поетичного та музичного вислову. Київське музикознавство: збірник наукових праць. Київ. Випуск 55. С. 257–277. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/kmuz_2017_55_26

Мельниченко, В. (2014). Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект. Краєзнавство. № 2. С. 89–93. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/kraeznavstvo_2014_2_9

Німилович, О. (2014). Місце музичної Шевченкіани в спадщині Йосипа Гошуляка, визначного українського діяча з Канади. Шевченкознавчі студії: збірник наукових праць. Київ. Випуск 18. С. 271–280. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2014_18_33

Осадца, К. (2008). Шевченків переспів сербських народних ліричних пісень. Шевченкознавчі студії: збірник наукових праць. Київ. Випуск 10. С. 228–235. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2008_10_38

Осадця, О. (2014). До історії видання музичних творів М. В. Лисенка на тексти Т. Г. Шевченка. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Львів. Випуск 6. С. 517–526. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/lnnbyivs_2014_6_33

Парфьонова, С. (2008). Сила музики та слова. Вивчаємо українську мову та літературу. № 5. С. 14–15.

Пирожков, С. (2022). Про Національну доповідь НАН України «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз»: За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 6 квітня 2022 року. Вісник НАН України. Випуск 5. С. 45–55. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2022.05.045

Полєвіков, І. (2008). Виховна сила пісенної творчості Т. Г. Шевченка. Вивчаємо українську мову та літературу. № 5. С. 2–3.

Пономаренко, М. (2013). Виховний потенціал вітчизняної музичної шевченкіани. Нова педагогічна думка. № 2. С. 160–165. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_2_41

Рощенко, О. (2014). Поетика шевченкового «Заповіту» в опері М. Лисенка – М. Старицького «Тарас Бульба». Мистецтвознавчі записки: збірник наукових праць. Київ. Випуск 25. С. 3–13. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mz_2014_25_3

Руденко, Л. Г. (Ред.). (2019). Музична Шевченкіана у фондах НБУВ. Київ: ВД «Академперіодика». 960 с.

Скоць, А. (2009). Шевченкова казематна поезія-пісня «Ой три шляхи широкії…». Дивослово. № 3. С. 53–55.

Тишков, В. (2022). Вокально-симфонічна поема «Чернець» Михайла Вериківського: культурно-історичний та жанровий виміри. Музичне мистецтво і культура. Випуск 34. Книга 2. С. 46–59. Відновлено з https://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/article/view/791/1144 DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-34-2-4

Флейчук, Х. (2011). Хорова Шевченкіана кінця ХХ – початку ХХІ століть: соціокультурний та диригентсько-інтерпретаційний аспекти (на матеріалі хорових творів М. Скорика, В. Камінського): автореферат дисертації … кандидат мистецтвознавства: 17.00.03 Музичне мистецтво; Львівівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка. Вінниця. 20 с.

Цуп, Ю. (2016). Втілення співочого слова Кобзаря у вокальній музиці та тексти Т. Шевченка в Київській області (на Богуславщині). Актуальні питання культурології: альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне. Випуск 16. С. 240–243. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/apkant_2016_16_54

Шевчук, О. (2008). Сторінки музичної Шевченкіани: «Заповіт». Пам’ять століть. № 1/2. С. 207–212.

Шокало, О. (2018). «Пісенний «Кобзар» – хорова Шевченкіана». Музика. № 5. С. 41–45.

Юдкін, І. (2011). Джерела драматизму лірики Тараса Шевченка. Студії мистецтвознавчі. Число 2. С. 7–19.

Ярош, Л. (2014). Сучасна музична шевченкіана в мистецькій спадщині композиторів Черкащини: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Тарас Шевченко в долі слов’янських народів: діалог через століття і кордони». Київ. С. 324–327. Відновлено з http://ndiu.org.ua/images/stories/chevchenko/mat-konf-web.pdf

Версія статті у PDF

Опубліковано: 

Том 26 № 2 (2024)

Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.