Феноменологія українських героїв: і мертвих, і живих, і ненароджених

Artem Bohutskyi
Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ
ORCID ID 0009-0002-8983-4759

DOI:

Ключові слова: ідентичність, соціокультурні практики, війна, комеморативні практики, культурний вимір, міждисциплінарність, культурні проблеми, культурна сфера, історична пам’ять, сакральність.

Анотація.

У дослідженні проведено аналіз феноменології українських героїв. Висвітлено, що з початком російсько-української війни 2014 року й особливо її повномасштабної фази 2022 року, українські практики комеморації, пов’язані з де/героїзацією, зазнали кількісних та якісних змін. По-перше, відбувся процес переосмислення вітчизняного пантеону героїв, який на початок війни знаходився під впливом радянсько-імперських міфів. По-друге, війна стала потужним стимулом для переоцінки героїчних вчинків та героїв. Сьогодні важливий не просто останній вчинок, який переважно пов’язаний з ризиком для життя, а вчинки, які людина здійснювала протягом свого життя. Герої відіграють одну з ключових ролей у формуванні вітчизняного комеморативного простору, слугуючи моральними та ціннісними орієнтирами, тим самим відображаючи конкретний державний метанаратив. У дослідженні наголошується, що розвиток та трансформація вітчизняного комеморативного середовища повинні відбуватися так, щоб живі герої здобували таку саму шану й визнання, як і мертві.

Біографія автора.

Богуцький Артем Олегович, аспірант кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», м. Київ

arten.bogut@gmail.com

Література:

Агеєва, В. (2021). За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини. Київ: Віхола. https://coollib.in/b/616962-vira-ageyeva-za-lashtunkami-imperiyi/read  

Бажан, М. (1939). Великому Сталіну народ квітучої України: збірник. Київ: Держлітвидав.

Богуцький, А. (2024). Танатолатрія як означник тоталітарної ідеології (на прикладі росії). Культурологічна думка, 25 (1), 170—181. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-25-2024-1.170-181 

Веретюк, Д. (2025, 21 грудня). «Платон мені друг, та істина дорожча», або короткий виклад про культуру смерті та вшанування воїна. Українська правда. Життя. https://life.pravda.com.ua/columns/yak-v-ukrajini-vlashtovani-proshchannya-z-poleglimi-i-chomu-ce-ne-pracyuye-312182/   

Деникин, А. И. (1991). Очерки русской смуты. Т. I. Крушение власти и армии. (Февраль-сентябрь 1917). М.: Наука. С. 201–202. ISBN 5-02-008582-0.

Друзенко, Г. (2022, 5 січня). Україну варто будувати за рецептами Шептицького і Стуса, а не Бандери. ГЛАВКОМ. https://glavcom.ua/columns/gennadiy_druzenko/ukrajinu-varto-buduvati-za-receptami-sheptickogo-i-stusa-a-ne-banderi-812115.html

Кравчук,  А. (2023). Три відомі російські мультики, які кишать пропагандою і возвеличують Росію. https://news.obozrevatel.com/ukr/kino/tri-vidomi-rosijski-multiki-yaki-kishat-propagandoyu-i-vozvelichuyut-rosiyu.htm 

Ліщинська, О. І. (2017). Образ сучасного героя: репрезентації в царині українського актуального мистецтва. Актуальні проблеми філософії та соціології. Випуск 20. С. 59–62. http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2017_20_17 

Мурашко, А. (2025, 26 липня). Зеленський озвучив, скільки воїнів від початку повномаштабного вторгнення посмертно удостоєні звання Герой України. Українські Національні Новини (УНН). https://unn.ua/news/zelenskyi-ozvuchyv-skilky-voiniv-vid-pochatku-povnomashtabnoho-vtorhnennia-posmertno-udostoieni-zvannia-heroi-ukrainy.  

Офіційне інтернет-представництво Президента України. (б.д.). https://www.president.gov.ua/  

Поховання Іллі Муромця (бл. 1188). (Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра). Звід памʼяток історії та культури України: Енциклопедичне видання. Кн. 1. Ч. 3: С–Я. Київ. С. 1348.

Пушкин, А. С. (1977). Сказка о мертвой царевне и о семи богатырях. Полное собрание сочинений: в 10 т. Т. 4. Поэмы. Сказки. Л.: Наука. С. 344—357. 

Реалии, Крым. (2023, 20 квітня). В Госдуме РФ предложили перезахоронить в Крыму похищенные в Херсоне останки князя Потемкина. https://ru.krymr.com/a/news-gosduma-rf-perezakhoronit-v-krymu-ostanki-knyazya-potemkina/32372507.html 

СЛОВНИК. (б.д.). Тлумачний словник української мови, орфографічний словник онлайн. https://slovnyk.ua/index.php  

Смолій, В. (Ред.) (1999–2011). Звід памʼяток історії та культури України: 3–43 Енциклопедичне видання: У 28 т. Київ: Головна редакція Зводу памʼяток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана.

Степорук, Н. (2026, 8 лютого). Памʼятаємо всіх: Залужний виступив зі зверненням на честь Дня памʼяті захисників України. Новини України – останні новини України сьогодні – УНІАН. https://www.unian.ua/war/pam-yatayemo-vsih-zaluzhniy-vistupiv-zi-zvernennyam-na-chest-dnya-pam-yati-zahisnikiv-ukrajini-11958636.html  

Суспільне. (2023). Вперше з часів Другої світової: російський обстріл пошкодив об’єкти Києво-Печерської лаври. https://suspilne.media/kyiv/1223572-vperse-z-casiv-drugoi-svitovoi-rosijskij-obstril-poskodiv-obekti-kievo-pecerskoi-lavri/ 

Сухомлинський, В. О. (1976–1977). Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Вибрані твори: в 5 т. Київ: Радянська школа. Т. 1. С. 53–206.

Український інститут національної памяті. (2023, 23 травня). Тематична зустріч до Дня героїв. YouTube. Відео, 2 год., 8 хв., 10 с. https://www.youtube.com/watch?v=LMT4uQW2Dfs 

Шайгородський, Ю. Ж. (2012). Обʼєднавчий потенціал сучасного політичного міфу. Український соціум, 2. С. 135–146. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2012_2_14 

Mackey, R. (2022, October 27). The ghosts of Potemkin: How Russia is using mock bodies to spread propaganda in Ukraine. The New York Times. https://www.nytimes.com/2022/10/27/world/europe/ukraine-russia-potemkin-bones.html

Zimbardo, P. G. (2007). The Lucifer effect: Understanding how good people turn evil. Random House.  

Версія статті у PDF

Стаття надійшла до редакції 27.05.2026.
Стаття прийнята до друку після рецензування 10.06.2026.
Стаття оприлюднена 30.06.2026.

Том 29 № 1 (2026)

Розділ «Українська культура»