Iryna Kostiuk
Львівська національна академія мистецтв, м. Львів
ORCID ID 0000-0003-1779-7522
DOI:
Ключові слова: гвоздика, візуальна культура, еволюція образу, символ у мистецтві, символ у культурі.
Анотація.
Мета дослідження – комплексно проаналізувати еволюцію образу гвоздики у візуальній культурі від її функціонування як міфологічного образу та сакрального символу в релігійному мистецтві аж до набуття статусу соціально-політичного знаку в модерних і сучасних культурних практиках. Проаналізовано історико-культурні передумови формування символічного значення гвоздики в європейській культурній традиції; визначено основні іконографічні та семантичні характеристики образу в міфології, мистецтві Середньовіччя та Ренесансу; простежено процес секуляризації образу гвоздики в мистецтві Нового часу; з’ясовано трансформацію символіки гвоздики в контексті соціально-політичних рухів ХІХ–ХХ століть, використання образу в медіапросторі як засобу ідеологічної комунікації та колективної пам’яті.
Символіка гвоздики змінювалася залежно від історичного періоду й культурного контексту. У міфологічних уявленнях гвоздика втілювала ідеали героїзму та божественної досконалості, а в християнській культурі стала знаком чистоти, страждання і жертовності Христа. З часом символіка розширилася: у Франції гвоздика стала знаком революційної солідарності та мужності, в Англії – аристократизму. У сучасному контексті гвоздика продовжує функціонувати як багаторівневий символ: відображає культурну традицію, історичну пам’ять і соціально-політичну ідентичність, є знаком відваги, солідарності та ритуальної участі в колективних подіях. Еволюція образу гвоздики демонструє, що звичайна квітка може стати потужним культурним маркером, здатним трансформуватися у відповідь на зміни суспільних, релігійних і політичних умов, і водночас зберігати зв’язок із сакральними та емоційними смислами, закладеними в її первісній символіці.
Біографія авторки.
Костюк Ірина Володимирівна, кандидатка філологічних наук, доцентка, Львівська національна академія мистецтв, м. Львів
Література:
Ру, Дж. (2024). Флорографія. Ілюстрований довідник з вікторіанської мови квітів. Переклад А. Цимбал. Київ: ArtHuss.
An epic journey of flowers: The history of art and painting. (2023, August 23). THURSD. https://thursd.com/articles/flowers-in-art-and-paintings
Beckson, K. (2000). Oscar Wilde and the Green Carnation. English Literature in Translation, 1880–1920, 18(4), 387–397.
Censer, J. R. (2001). Liberty, equality, fraternity: exploring the French Revolution. University Park, Pa.: Pennsylvania State University Press.
Dubey, K. (2019). Plant Symbolism іn Painting. International Journal of Research GRANTHAALAYAH, 7(11), 92–94. DOI: https://doi.org/10.29121/granthaalayah.v7.i11.2019.3707
Gottesman, S. (2017). A Brief History of Flowers in Western Art.
Haig, E. (2022/1913). The Floral Symbolism of the Old Masters. Legare Street Press.
Heilmeyer, M. (2004). The Language of Flowers: Symbols and Myths. Hardcover.
Meagher J. (2007). Botanical Imagery in European Painting. Heilbrunn Timeline of Art History. New York: The Metropolitan Museum of Art.
Pamies, A., & Natale, D. (2015). Floral symbolism in creative metaphors and in phraseology. In C. Grandl, K. McKenna, et al. (Eds.), Bis dat, qui cito dat: Gegengabe in Paremiology, Folklore, Language and Literature (pp. 305–318). Peter Lang.
Версія статті у PDF
Стаття надійшла до редакції 18.02.2026.
Стаття прийнята до друку після рецензування 04.04.2026.
Стаття оприлюднена 07.07.2026.
Том 29 № 1 (2026)
Розділ «Світова культура і міжнародні звʼязки»