УДК 792.034(477)

Ihor Matiushyn

Маріупольський державний університет, м. Маріуполь.
ORCID ID 0009-0008-2254-3045

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-28-2025-2.113-123

Ключові слова: бароко, сценічна культура, адаптація, актуалізація.

Анотація.

У статті проаналізовано генезу та сценічну еволюцію інтермедії Якуба Ґаватовича в контексті формування української національної театральної культури. Особливу увагу приділено текстологічному аналізу твору та вирішенню проблеми атрибуції його назви – «Климко та Стецько» (також відомої як «Кіт у мішку»). Автором доведено відсутність оригінальної авторської назви та реконструйовано механізми виникнення подвійної номінації інтермедії в науковому дискурсі. У ході дослідження уточнено дату прем’єрного показу драми «Трагедія, або Візерунок смерті» (1619 р.) та виявлено парадоксальну невідповідність між заявленим автором амплуа персонажів і їхнім фактичним сценічним функціонуванням. Це трактується як прояв відмінності барокової інтермедії, яка є простором творчої свободи, від суворого канону духовної драми. Обґрунтовано статус інтермедії як автономної театральної одиниці, що поєднує європейську ренесансну форму з національним змістом, інтегруючи побутовий реалізм у сакральний простір драми. У заключній частині роботи проаналізовано причини обмеженої рецепції твору в сучасному театральному процесі та запропоновано стратегії актуалізації й адаптації барокової спадщини в контексті новітньої режисури.

Біографія автора.

Матюшин Ігор Валентинович, аспірант, кафедра культурології, Маріупольський державний університет, м. Маріуполь.

kievstargood150@gmail.com

Література:

Веселовська, Г. І. (2022). Вистава за текстами Я. Ґаватовича у Кам’янці-Струміловій 1619 року як site-specific-театр. Мистецтвознавство України. Вип. 22. С. 27–34. DOI: https://doi.org/10.31500/2309-8155.22.2022.270877

Возняк, М. (1955). Початки української комедії 1619–1819. Нью-Йорк. Накладом Української книгарні «Говерля». 251 с.

Гарбузюк, М. В. (2021). «Трагедія, або Візерунок смерті пресвятого Івана Хрестителя…» Якуба Ґаватовича як перший документ українсько-польського театрального пограниччя: причинки до історії. Вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, (28), С. 15–23. DOI: https://doi.org/10.30970/vas.27.2025.245-253

Гудзій, М., & Махновець, Л. Є. (ред.). (1960). Українські інтермедії ХVII–ХVIII ст. Пам’ятки давньої української літератури. АН УРСР; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ: Видавництво АН УРСР. 239 с.

Драгоманов, М. П. (1899–1907). Розвідки про українську народну словесність і письменство: у 4 т. Львів: НТШ.

Єфремов, С. (1993). Різдвяна містерія. Український театр, (2), 10–11. Луцьк.

Козак, Б. (2003). Виховання акторів і театрознавців у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Проблеми театральної освіти в Україні. Академія мистецтв України. Київ. С. 34–40.

Козак, Б. (2020). У лабіринтах історії українського театру. Львів: Видавничий дім ЛНУ ім. Івана Франка. 386 c.

Ластовець, М. (2013). Феномен українського літературного бароко: жанрові особливості. Лінгвістичні студії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 7. С. 189–193. Відновлено з https://studia-linguistica.knu.ua/fenomen-ukrainskogo-literaturnogo-baroko-zhanrovi-osoblivosti/

Лялькова вистава «Про Климка та Стецька». (04.10.2023). Відновлено з https://dnipro.dityvmisti.ua/muzei-literaturne-prydniprovia/lialkova-vystava-pro-klymka-ta-stetska/

Махновець, Л. Є. (1971). Українська барокова драма. Київ: Мистецтво.

Мишанич, О. (1993). Давня література в українській літературнокритичній та естетичній думці першої половини ХІХ ст. У: Європейське відродження та українська література ХIV–ХVIII ст. Київ: Наукова думка. С. 215–236.

Наливайко, Д. С. (2003). Театральна культура. Історія української культури. У: Зібрання творів, т. 3. Київ: Наукова думка.

Номис, М. (1993). Українські приказки, прислів’я, і таке інше. Київ: Либідь. 765 с.

Павлик, М. (1900). Якуб Ґаватович (Ґават), автор перших руських інтермедій з 1619 р. Записки Наукового товариства імені Шевченка. С. 35–36.

Пагутяк, Г. (2013). Український вірш із XVII століття. Слово Просвіти, № 23. С. 13.

П’ять років у пошуках театру: фестиваль «Кіт Ґаватовича» (15.10.2021). Театрально-концертний Київ. Відновлено з https://www.tkk.media/

Святкування 350-річчя українського театру в Кам’янці-Бузькій. (19.10.1969). Культура і життя, 84, с. 1.

Театр, що вижив. (29.08.2023). Радіо Свобода (Львівське бюро). Відновлено з https://www.radiosvoboda.org

У Кам’янці-Бузькій відсвяткували 400-річчя українського театру. (30.08.2019). Львівська ОДА. Відновлено з https://www.loda.gov.ua/

Українські інтермедії ХVII – ХVIII ст. (1960). Київ: Видавництво АН УРСР. Відновлено з http://litopys.org.ua/ukrinter/int.htm

Франко, І. Я. (1910). Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Львів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки.

Франко, І. Я. (1980). Русько-українська література. У: Зібрання творів. Київ: Наукова думка. Т. 26. С. 7–15.

Франко, І. Я. (1981). Русько-український театр (Історичні обриси). У: Зібрання творів. Київ: Наукова думка. Т. 29. С. 293–336.

Чижевський, Д. І. (1956). Історія української літератури (від початків до доби реалізму). Нью-Йорк: УВАН.

Чижевський, Д. (2003). Українське літературне бароко. Нариси. Харків: Акта. Відновлено з http://litopys.org.ua/chyzh/chyb.htm

Burchardt, J. (1860). Die Kultur und Kunst der Renaissance in Italien. Wien, Leipzig, 888 p. Retrieved from https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/burckhardt1860a

Croce, B. (1929). Storia dell’età barocca in Italia : pensiero, poesia e letteratura, vita morale. Bari, 653 p. Retrieved from https://archive.org/details/storiadelletabar0000croc DOI: https://doi.org/10.2307/3715128

Gawatthowic, Iacob. (n. d.). Tragedia albo wizerunek śmierci przeświętego Jana Chrzciciela Przesłańca Bożego. In: Encyklopedia teatru polskiego. Retrieved from https://encyklopediateatru.pl/przedstawienie/42071/tragedia-albo-wizerunek-smierci-przeswietego-jana-chrzciciela-przeslanca-bozego

Gurlitt, C. (1887). Geschichte des Barockstiles, des Rococo und des Klassicismus. Stuttgart. Retrieved from https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/gurlitt1888bd2

Lwowski Teatr Woskresinnia. (n.d.). Retrieved from https://share.google/klLCBgutnhAO7jNMP

Wolfflin, H. (1888). Renaissance und Barock: Eine Untersuchung über Wesen und Entziehung des Barockstils in Italien. Munchen: Bruckmann.1888, XI, 123 s. Retrieved from https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/woelfflin1888

Версія статті у PDF

Стаття надійшла до редакції 04.12.2025.
Стаття прийнята до друку після рецензування 14.12.2025.
Стаття оприлюднена 31.12.2025.

Том 28 № 2 (2025)

Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.