УДК 008
Taras Gorbul
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-23-2023-1.178-187
Ключові слова: культурні цінності, культурна спадщина, ЮНЕСКО, всесвітня культурна спадщина, збереження культурної спадщини, цифрова культура, цифрова культурна спадщина.
Анотація. У статті здійснено історичний огляд виникнення, вдосконалення та розвитку поняття «культурна спадщина», розкривається проблема його експлікації. Простежується еволюція терміна та явища в історії та в нормативно-правовій сфері. Ілюструються підходи зарубіжних та українських авторів. Визначено взаємозв’язок цієї дефініції з поняттями «культурні цінності», «цифрова культурна спадщина». Вивчено динаміку у сфері збереження культурної спадщини. Обґрунтовується думка про те, що сучасний концепт «культурної спадщини» представлений матеріальними та нематеріальними цінностями, динамічно розвивається відповідно до загальносвітових тенденцій, постійно вбираючи в себе нові аспекти. Відзначено, що разом з розвитком «цифрової культури» на технологічній платформі трансформується і поняття «культурна спадщина», змінюються вектори трансляції, методи та способи збереження, інтерпретації та класифікації об’єктів культурної спадщини.
Біографія автора.
Горбул Тарас Олександрович, аспірант кафедри культурології та міжкультурних комунікацій, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ.
ceo@superheroes.ua
Література:
Боецій, С. (2019). Розрада від філософії. Львів: Апріорі. 208 с.
Вербицька, П., Гнідик, І, Годованська, О., Курдина, Ю. & Салюк, А. (2022). Культурна спадщина України: інноваційні підходи та сталий розвиток: навчальний посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки. 148 с.
Герчанівська, П. (2015). Культурологія: термінологічний словник. Київ, Нац. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. 438 с.
Гончарова, К. (2018). Керівні настанови до імплементації конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини: Збірник документів. Київ. 248 с.
Кобижча, Н., & Штефан, І. (2021). Теоретико-методологічне поле дослідження цифрової культури. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Київ, Вип. 160 (1–2). Ч. 2. С. 56–62. Відновлено з https://shron1.chtyvo.org.ua/Kobyzhcha_Nataliia/Teoretyko-metodolohichne_pole_doslidzhennia_tsyfrovoi_kultury.pdf?
Копієвська, О. (2006). Всесвітня культурна спадщина: регулювання міжнародним правом. Держава і право : зб. наук. пр. Київ. Вип. 33. С. 25–30.
Міністерство культури та інформаційної політики України. (2022). Члени Ради Безпеки ООН визнають дії росії такими, що спрямовані проти української ідентичності. Відновлено з https://mkip.gov.ua/news/7414.html
Овчарук, О. (2016). Антропологічний вимір культурологічного знання: методологічний аспект. Мистецтвознавчі записки. С. 108–117.
Отамась, І. (2020). Диджиталізація в Україні в контексті європейських інтеграційних процесів. Україна – Європейський Союз: від партнерства до асоціації: Український щорічник з Європейських інтеграційних студій. Вип. IV. Київ, APREI. С. 125–138.
Пількевич, В. (2016). Діяльність ЮНЕСКО у сфері збереження світової культурної спадщини. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. № 4 (131). C. 50–52. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2016.131.4.12
Притулюк, В. (2022). Державна політика у сфері охорони культурної спадщини (на прикладі пам’яткоохоронної діяльності на Волині). Літопис Волині, (26), 37–41. DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.06
Приходько, Л. (2019). Збереження цифрової культурної спадщини – імператив ХХІ століття (за документами ЮНЕСКО і Європейського Союзу). Архіви України. С. 67–92. DOI: https://doi.org/10.47315/archives2019.319.067
Русаков, С. (2012). Особливості художньо-образного осмислення дійсності: культурологічно-історичний аналіз української філософської думки. Пам’ять століть. № 5 (99). С. 75–83.
Степанов, В. (2016). Державна політика у сфері культури і культурної спадщини. Державне будівництво. № 1. С. 1–8.
Україна в міжнародно-правових відносинах. (1997). Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Париж, 1972). Київ. 864 с.
Укрінформ. (2022). В Україні зафіксували 450 воєнних злочинів проти об’єктів культурної спадщини. Відновлено з https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3542229-v-ukraini-zafiksuvali-450-voennih-zlociniv-proti-obektiv-kulturnoi-spadsini.html
Цицерон. (2020). Про закони. Про державу. Про природу богів. Львів: Апріорі. 392 с.
Falser, M., & Juneja, M. (2013). «Archaeologizing» Heritage? Transcultural Entanglements between Local Social Practices and Global Virtual Realities. NewYork : Heidelberg. 275 p.
Alelis, G. (2015). Older and younger adults’ interactions with 3D digital cultural heritage artefacts. ProQuest Dissertations Publishing. Відновлено з http://search.proquest.com/docview/1857772824/abstract/5394E50066D9466DPQ/2?accountid=152445#cen ter
Blake, J. (2015). The development of international cultural heritage law. Oxford University Press. 384 p.
Chroni, A. (2018, October 29 – November 3). Cultural Heritage: Digitization and Copyright Issues. Progress in Cultural Neritage: Documentation, Preservation and Protection. Proceedings of the 7th International Conference. EuroMed. Nicosia, Cyprus. Pt 1. P. 396–407.
Davis, M. (2007). Writing Heritage: the Depiction of Indigenous Heritage in European-Australian Writings. Melbourne: Australian Scholarly Publishing. 401 p.
Kiourt, C., Koutsoudis A., & Pavlidis, G. (2016, November–December). DynaMus: A fully dynamic 3D virtual museum framework. Journal of Cultural Heritage. Vol. 22. P. 984–991. DOI: https://doi.org/10.1016/j.culher.2016.06.007
Manovich, L. (2016). Cultural analytics, social computing and digital humanities. In: The Datafied Society: Studying Culture Through Data. Amsterdam: Amsterdam University Press. P. 55–69.
Prott, L. (1989). Problems of Private International Law for the Protection of the Cultural Heritage, Recueil des Cours. Hague: Academic de Droit. Vol. 5. P.224–317.
Skamantzari, M., & Georgopoulos, A. (2016, 12–19 July). 3D visualization for virtual museum development. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, XXIII ISPRS Congress. Prague, Czech Republic. Vol. XLI-B5. P. 961–968. DOI: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-XLI-B5-961-2016
Trosbi, D. (1999). Cultural capital. Journal of Cultural Economics. № 23. P. 3.
UNESCO. (2009). Charter on the Preservation of Digital Heritagе. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000179529
Версія статті у PDF
Опубліковано: 2023.04.04.
Том 23 № 1 (2023)
Розділ: МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМʼЯТКОЗНАВСТВО.