Svitlana Olianina
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м.Київ
ORCID ID: 0000-0002-0628-146X
DOI:
Ключові слова: іконостас, гравюра, текстуальні вставки, Тридентський собор, католицьке мистецтво, проповідь.
Анотація.
Від 1630-х років на архітектурній рамі українського іконостаса вперше фіксують появу текстуального супроводу до розміщених у ньому зображень. Спочатку на раму переносять імена святих, у подальшому додаючи назви сюжетів і коментуючи тексти богословського змісту. У другій половині XVII–XVIII ст. текстуальні вставки на рамі іконостаса стають невіддільною частиною його семантичної програми. У статті висвітлено ідейні основи цієї новації та причини запровадження супровідних текстів на архітектурну раму українського іконостаса в першій третині XVII ст. Обґрунтовано припущення, що ця практика виникла як реакція на реформи католицького мистецтва, які відбувалися під впливом рішень Тридентського собору. Серед взірців до розміщення текстів на рамі українського іконостаса були вівтарі католицьких храмів Польщі, які здобули текстуальні вставки ідентифікаційного змісту на початку XVII ст. Православні Речі Посполитої, перебуваючи в цьому культурному контексті й орієнтовані на розвиток проповіді та освіти за взірцем єзуїтів, вдаються до введення словесних коментарів на рамі іконостаса. Такий крок розширив вплив іконостаса як інструмента візуальної проповіді, додавши йому вербальну складову.
Біографія авторки.
Оляніна Світлана Валеріївна, докторка мистецтвознавства, професорка, провідна наукова співробітниця, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м.Київ
Література:
Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. (1917). Ф. 278, № 105. С. Таранушенко. Иконография украинских иконостасов. Медальное сочинение (399 арк. + 20 табл. + 80 фото).
Косів, Р. (2019). Риботицький осередок церковного мистецтва 1670–1760-х років. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.
Міляєва, Л. С. (2001). Іконостас Спасо-Преображенської церкви м. Любліна (Польща). Мистецтвознавство України, 2, 13–24.
Оляніна, С. (2011). Іконостас Вознесенської церкви у містечку Березна: Втрачена памʼятка мистецтва доби Бароко. У Українська художня культура: памʼяткоохоронні проблеми (с. 40–103). Інститут культурології НАМ України.
Оляніна, С. (2019). Український іконостас: Символічна структура та іконологія. АртЕк.
Рижова, О. (2020). Іконопис у художній культурі Києва кінця XVII–XVIII століть. Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет».
Сидор, О. (2019). Іконостас. У Церковне мистецтво України (Т. 3, Декоративне мистецтво, c. 11–138). Фоліо.
Степовик, Д. В. (1982). Українська графіка XVI–XVIII століть. Еволюція образної системи. Наукова думка.
Brubaker, L. (2009). Image, meta-text and text in Byzantium. In S. Sato (Ed.), Herméneutique du texte d’histoire: Orientation, interprétation et questions nouvelles (pp. 93–100). Nagoya University.
Canones et decreta sacrosancti oecumenici et generalis Concilii Tridentini: Sub Paulo III, Iulio III et Pio IIII pontificibus max. et bulla confirmationis S. D. N. et alia declaratoria. Index dogmatum et reformationis [Canons and decrees of the Sacred, Ecumenical, and General Council of Trent: Under Popes Paul III, Julius III, and Pius IV, with the bull of confirmation and other declarations. Index of dogmas and reform]. (1564). [s. n.]. (in Latin)
González, M. J. J. (1964). Tipología e iconografía del retablo español del Renacimiento [Typology and iconography of the Spanish Renaissance altarpiece]. Boletín del Seminario de Estudios de Arte y Arqueología, 30, 5–66. (in Spanish)
James, L. (Ed.). (2007). Art and text in Byzantine culture. Cambridge University Press.
Klejnowski-Różycki, D. (2020). Joannesa Molanusa recepcja trydenckiego dekretu o obrazach. Studia Oecumenica [The reception of Joannes Molanus’s interpretation of the Tridentine decree on images], 20, 123–146. DOI: https://doi.org/10.25167/so.2135 (in Polish)
Musée du Louvre. (n.d.). Plaque du reliquaire de la Pierre du Sépulcre du Christ: Les Saintes Femmes au tombeau [Plaque of the reliquary of the Stone of the Holy Sepulchre of Christ: The Holy Women at the Tomb]. https://collections.louvre.fr/en/ark:/53355/cl010114370 (in French)
O’Malley, J. W. (2013a). Trent, sacred images, and Catholics’ senses of the sensuous. In M. B. Hall & T. E. Cooper (Eds.), The sensuous in the Counter-Reformation Church (pp. 28–48). Cambridge University Press.
O’Malley, J. W. (2013b). Trent: What happened at the Council. Belknap Press of Harvard University Press. DOI: https://doi.org/10.1515/hzhz-2014-0269
Presa González, F. (2017). España y Polonia: Los primeros cruces de caminos en la historia y en la literatura [Spain and Poland: The first crossroads in history and literature]. Tropelías. Revista de Teoría de la Literatura y Literatura Comparada, (Número extraordinario 1), 251–259. DOI: https://doi.org/10.26754/ojs_tropelias/tropelias.201712117 (in Spanish)
Voelker, E. (2017). Charles Borromeo’s Instructiones fabricae et supellectilis ecclesiasticae (1577): Book I and Book II. A translation with commentary and analysis. https://hal.science/hal-05343297v1
Версія статті у PDF
Стаття надійшла до редакції 09.06.2026.
Стаття прийнята до друку після рецензування 15.06.2026.
Стаття оприлюднена 30.06.2026.
Том 29 № 1 (2026)
Розділ 4 «Музеєзнавство та памʼяткознавство»