УДК 821(4).09:398.22.001
Iryna Kostiuk
Львівська національна академія мистецтв, м. Львів.
ORCID ID 0000-0003-1779-7522
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-24-2023-2.8-15
Ключові слова: соціальний міф, тоталітарне суспільство, маніпуляція свідомістю, інформаційне суспільство, міфологічний герой.
Анотація.
Мета дослідження — сформулювати основні переваги побутування та ретрансляції соціальних міфів, а також визначити основні небезпеки такого побутування, особливо актуальні в контексті російсько-української війни 2022. Під соціальним міфом ми розуміємо те повідомлення, яке транслюється як істинне за допомогою панівного в певному суспільстві дискурсу. Саме соціальні міфи мають здатність формувати типи мислення і норми поведінки (що вкрай важливо для тоталітарних суспільств, які хочуть забезпечити всеохопний і постійний контроль за громадянами). Засадничим методом обрано аналітичний у трактуванні провідних концепцій, на яких ґрунтується теорія міфу загалом і сучасна соціальна міфологія зокрема; системний підхід — для формування комплексного та обґрунтованого уявлення про широкий спектр світоглядних орієнтирів соціальної міфології ХХІ ст. порівняно з ХХ ст.; історичний метод — для реконструювання процесу формування тих архетипів і новітніх міфологічних новотворів, що за агресивного насаджування засобами масової інформації вилилися в державну політику та ідеологію, вплинули на формування національної свідомості; метод пошукового прогнозування — для з’ясування реальних перспектив еволюції міфотворчості ХХІ ст. і ймовірних наслідків цього процесу для українського суспільства. Виокремлено основні небезпеки соціальної міфології: у межах тоталітарного російського суспільства століттями виплекана та десятиліттями агресивно насаджувана соціальна міфологія спричинила формування ідеології вищості однієї держави над іншими на підґрунті багаторічної маніпуляції свідомістю мільйонів щодо власної історії, культури, беззаперечної правоти, неосудності, а також безкарності на засадах ілюзорної надмогутності. Визначено також провідні переваги формування та побутування соціальних міфів, оприявнені в умовах російсько-української війни 2022: формування національної свідомості, гордості за національну культуру та історію, становлення новітнього пантеону героїв, визначення провідних маркерів національної та державної самоідентифікації, з іншого боку — окреслення переліку історичних персонажів чи наших сучасників, табуйованих для виявлення поваги чи просто нейтральної позиції.
Біографія автора.
Костюк Ірина Володимирівна, кандидатка філологічних наук, доцентка, Львівська національна академія мистецтв, м. Львів.
kost-i@ukr.net
Література:
Даниленко, Ю. (2008). Соціальна міфологія як соціокультурний феномен (філософський аналіз): автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.03. Київ. 17 с.
Еліаде, М. (2001). Мефістофель і андрогін. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи». 591 с.
Коновалова, Ж. Ф. (1998). Миф в советской истории и культуре. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУЭФ. 140 с.
Морщакова, О. (2004). Смисложиттєвий зміст сучасної міфотворчості в контексті українських культурних тра- дицій: дис. … канд. філос. наук: 17.00.01. Київ: Київський національний ун-т культури і мистецтв. 173 с.
Ніцше, Ф. (1996). Народження трагедії: Фрагменти. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. М. Зубрицька (Ред.). Львів: Літопис. С. 40–54.
Сорель, Ж. (2011). Размышления о насилии. Москва: Красанд. 168 с.
Bellah, R. (1992). The Broken Covenant. American Civil Religion in Time of Trial. Chicago: University of Chicago Press. 222 р. DOI: http://dx.doi.org/10.2307/3168104
Dougue, D. (1989). Symbolisme. Paris: Sienne. 477 p.
Опубліковано: 2023
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.