УДК 78.071:7.071.2:78.06
Oleksandra Berestovska
КЗВО «Дніпровська академія музики» ДОР, м. Дніпро.
ORCID ID 0000-0002-4736-5352
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-25-2024-1.150-158
Ключові слова: музична культура, диригент, музична комунікація, невербальна та вербальна комунікація, оркестр.
Анотація.
Діяльність диригента потребує значних компетенцій, знань, умінь та навичок, що застосовуються в роботі з колективом музикантів. В українських гуманітарних студіях майже не висвітлюються питання, що стосуються взаємодії диригента з оркестровим колективом під час репетиційного процесу. У залежності від кількісного та якісного складу оркестру і творчих завдань диригентом можуть бути застосовані різні засоби комунікації, що робить цю професію складною та до певної міри непередбачуваною. Для виявлення ролі вербальних та невербальних засобів комунікації було опрацьовано та проаналізовано аудіо- та відеозаписи з репетицій всесвітньо відомих диригентів з провідними оркестрами. Новизна статті полягає у зверненні до проблематики комунікації диригента з наукової та практичної сторін, а також у акцентуванні уваги на важливості невербальної комунікації та її ефективності в репетиційному процесі. Робота сприятиме розширенню уявлень про творчість відомих диригентів сучасності та допоможе чинним і майбутнім диригентам передбачити або уникнути труднощів, які сприяють або заважають у взаємодії з оркестрантами під час спільної виконавської діяльності й можуть бути пов’язані з недостатньою вивченістю питання музичної комунікації.
Біографія автора.
Берестовська Олександра Володимирівна, аспірантка кафедри музикознавства, композиції та виконавської майстерності, КЗВО «Дніпровська академія музики» ДОР, м. Дніпро.
Література:
Берегова, О. (2009). Комунікація в музичному виконавстві як культурологічна проблема. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського: Композитор і сучасність, 84, 209–218.
Берегова, О. (2012). Диригентська діяльність Миколи Лисенка: естетико-світоглядні орієнтири у світлі проблеми музичної комунікації. Часопис НМАУ імені П. І. Чайковського, 2 (15), 62–69.
Берестовська, О. (2023). Жінка-диригент у оперно-симфонічному мистецтві: шлях до професії. Музикознавча думка Дніпропетровщини, 2 (25), 48–60. DOI: https://doi.org/10.33287/222329.
Коробка, Т. (2015). Комунікаційні аспекти хорового виконавства (на прикладі діяльності Академічного хору ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. 17.00.03 Музичне мистецтво. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ. 19 с.
Макаренко Г. (2006). Творчість диригента в контексті інтегративного підходу: дис. … д. мистецтвознавства. 17.00.01 Теорія і історія культури. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ. 378 с.
Пучко-Колесник, Ю. (2009). Діяльність диригента-хормейстера як соціокультурний феномен: дис. … канд. мистецтвознавства. 26.00.01 Теорія та історія культури. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ. 221 с.
Ткач, Ю. (2012). Індивідуальний виконавський стиль диригента-хормейстера: теоретичний та практичний аспекти (на прикладі Національної заслуженої академічної капели України «Думка»): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. 17.00.03 Музичне мистецтво. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ. 20 с.
Abbado, C. (1985). Rehearsals With Montserrat Caballé — Verdi’s Requiem. Сhurch of San Marco. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=9zbQP3r31bI.
Abbado, C. (1996). Rehearsals with Berliner Philharmoniker. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=4YcmIohczpQ.
Abbado, C. (2010). Rehearsals Lucerne Festival Orchestra. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=P56JLnQrS98.
Bartleet, B.-L. (2008). «You’re a woman and our orchestra just won’t have you»: the politics of otherness in the conducting profession. Hecate: an interdisciplinary journal of women’s liberation, 34 (1), 1–16.
Beethoven, L. (n. d.). Symphony № 3 «Eroica». Opening Comparison (35 Performances). Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=gbfaI5h0ZWc&ab_channel=ChristianBaldini-conductor%26composer.
Beethoven, L. (n. d.). Symphony № 5 opening (42 conductors + 1 pianist). Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=ltzWeNyLWn8&list=PLnTANuKkrR0CrK7OBkX8xh7mec4wcSkVe&index=6&ab_channel=ChristianBaldini-conductor%26composer.
Bernstein, L. (1983). Haydn, Symphony № 88. Vienna Philharmonic. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=4WvTQb4MonI.
Bräm, T., & Boyes Bräm, P. (1998). Der Versuch einer Klassifizierung der Ausdrucksgesten des Dirigenten. Fähndrich, Walter (Hg.), Improvisation III. Winterthur: Amadeus, 220–248.
Byo, J. L., & Austin, K. R. (1994). Comparison of expert and novice conductors: An approach to the analysis of nonverbal behaviors. Journal of Band Research, 30 (1), 11–34.
Christiansen, R. (2020, 17 July). Claudio Abbado: the greatest conductor of my lifetime. Retrieved from https://www.telegraph.co.uk/music/classical-music/claudio-abbado-greatest-conductor-lifetime/.
Conductors Singing in Rehearsal (n. d.). Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=O2D9Lb2K11c&list=PLnTANuKkrR0CrK7OBkX8xh7mec4wcSkVe&index=54&ab_channel=KarlMeyers.
Cumberledge, J. P., Silvey, B. A., Scherer, A. D., & Boyer, J. R. (2021). Effects of Preconducting and Conducting Behaviors on Collegiate Musicians’ Evaluations of Conductor Competence. Bulletin of the Council for Research in Music Education, 228, 25–39. DOI: https://doi.org/10.5406/bulcouresmusedu.228.0025.
Dudamel, G. (2013). Discover — open rehearsal. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=iGh6u4pTNu0.
Fredrickson, W. E., Johnson, C. M., & Robinson, C. R. (1998). The effect of preconducting and conducting behaviors on the evaluation of conductor competence. Journal of Band Research, 33(2), 1–13.
Galkin, E. W. (1989). A History of Orchestral Conducting: In Theory and Practice. Pendragon Press. 944 р.
Meyer, L. B. (1956). Emotion and Meaning in Music. The University of Chicago. 307 p.
Nikisch, А. (1913). Сonducting, 1913. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=NqDYHdWPBsE.
Parra, A. (2013). Márquez — Danzon № 2 (répétition). Orchestre de Paris. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=YfKBfH0g_Hc.
Phillips, B. (2018, 1 November). What makes superstar conductor Gustavo Dudamel so good? New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2018/11/01/magazine/gustavo-dudamel-los-angeles-philharmonic.html.
Reizábal, M. L. (2019). Analysis for conductors: from score to gestures. Educación y Pedagogía, 24, 5–14. DOI: http://dx.doi.org/10.6035/Artseduca.2019.24.1.
Seaman, C. (2013). Inside conducting. University of Rochester Press, New York, 268 p.
Toscanini, A. (1943). Angry Rehearsal of Brahms 2nd Symphony with NBC. Retrieved from http://www.youtube.com/watch?v=e89cjFuxhwk.
Опубліковано:
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.