Beata Bolesławska
Інститут мистецтв Польської академії наук, м. Варшава (Польща).
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-23-2023-1.85-94
Ключові слова: польська музика XX століття, польські композитори про Шопена, вплив Шопена на польську музику, жанри Шопена в польській музиці XX століття, Шопен і польські композитори
Анотація. Уже написано багато томів про польськість музики Шопена та про його вплив на композиторів різних національностей, що жили і творили в періоди романтизму та пізніших періодів. У цьому тексті авторка розглядає, як Шопена розуміли польські композитори 20-го століття: 1) як вони інтерпретували його музику в контексті її зв’язків з польськістю та 2) чи втілювали вони його музичні концепції у своїх творах і як вони це робили. Це дозволить висвітлити рецепцію та резонанс (за термінологією Мєчислава Томашевського, видатного знавця Шопена та польської музики 20-го століття) постаті та музики Шопена в польській музиці попереднього століття. У статті розглянуто надзвичайно патріотичну публічну промову Падеревського 1910 року, а також думки Шимановського 1920-х років. Крім того, нагадано про політично мотивоване святкування Року Шопена в 1949 році. Особливу увагу приділено музичним жанрам, пов’язаним із Шопеном: прелюдіям, мазуркам, етюдам, фортепіанному концерту. Їхнє переосмислення авторка побачила у творчості польських композиторів ХХ століття Шимановського, Пануфніка, Лютославського, Сероцького, Кніттеля, Микетина та Бацулевського. Наприкінці є змога відповісти на питання про спадщину Шопена, засновуючись на думках композиторів, які діяли в ХХІ столітті (Кнапік, Зєлінска, Велецкий). Усі представлені погляди малюють картину, яку, мабуть, найкраще можна пояснити висловом Стефана Кісілевского: «Шопен схожий на чарівний предмет, що має різне відображення в кожному дзеркалі».
Біографія автора.
Беата Болеславска (Болеславска-Левандовска), музикознавиця, професорка, Інститут мистецтв Польської академії наук, голова музикознавчої секції та член Спілки польських композиторів, м. Варшава (Польща).
beata.boleslawska@ispan.pl
Література:
Bolesławska, B. (2015). The Life and Music of Andrzej Panufnik (1914–1991), transl. Richard Reisner, Ashgate, Farnham.
Bolesławska, B. (2019). “Facing a New Reality: Polish Composers in the First Years after 1945”, GESJ Musicology & Cultural Science [Tbilisi], 1, 3–10. Retrieved from http://gesj.internet-academy.org.ge/en/list_artic_en.php?b_sec=muz&issue=2019-07 (accessed on 20 October, 2022).
Droba, K., Bolesławska-Lewandowska, B., & Szczepańska-Lange, E. (Eds). (2009). CHOPINSPIRA. Współcześni kompozytorzy polscy o Chopinie [CHOPINSPIRA. Polish Contemporary Composers on Chopin], Warsaw Autumn, Warsaw.
Gąsiorowska, M. (1990). Panufnik: struktura i emocja [Panufnik. Structure and emotion]. Ruch Muzyczny, 21, 5–6.
Janicka-Słysz, M. (2010). Karola Szymanowskiego drogi twórczej linia prosta i zakręty [Karol Szymanowski’s creative path: its straight lines and curves]. Res Facta Nova, 11(20), 91–101. Retrieved from http://www.resfactanova.pl/pliki/archiwum/numer_20/RFN20%20Janicka-Slysz%20-%20Karola%20Szymanowskiego.pdf (accessed on 27 November 2022).
Kisielewski, S. (1958). Fryderyk Chopin. In: Tomaszewski, M. (Ed.). (2017). 213–223.
Markowska, E. (1990). Mówi Witold Lutosławski. Utwór winien być owocem natchnienia[Witold Lutosławski speaks. A work should be the fruit of inspiration]. Ruch Muzyczny, 22, 1 and 5.
Mycielski, Z. (1949). Kilka myśli o Chopinie. In: Tomaszewski, M. (Ed.). (2017). 203–210.
Naliwajek, K. (2016). Music in Nazi-Occupied Poland between 1939 and 1945, Musicology Today. Retrieved fromhttps://sciendo.com/article/10.1515/muso-2016-0006 (accessed on 29 May 2022).
Paderewski, I. J. (1910). Piewca polskiego narodu. In: Tomaszewski, M. (Ed.). (2017). 125–136.
Panufnik, A. (1987). Composing Myself. Methuen, London.
Panufnik, Andrzej. (No date). Twelve Miniature Studies (Circle of Fifths) programme note. Retrieved from https://www.boosey.com/cr/music/Andrzej-Panufnik-Twelve-Miniature-Studies/1520(accessed on 20 April, 2022).
Szczepańska-Lange, E. (1999). Koncerty fortepianowe (Panufnik, Lutosławski, Szymański). Ewa Pobłocka fortepian, Orkiestra Filharmonii Narodowej, dyr. Kazimierz kord. CD Accord 1998 – ACD 046, DDD 66’02’’ Studio, 1(61), 33. Retrieved from https://culture.pl/pl/dzielo/pawel-szymanski-koncert-na-fortepian-i-orkiestre# (accessed on 31 March, 2022).
Szymanowski, K. (1923). Fryderyk Chopin. In: Tomaszewski, M. (Ed.). (2017). 165–179.
Thomas, A. (2005). Polish Music since Szymanowski. Cambridge University Press, Cambridge.
Tomaszewski, M. (Ed.). (2017). Kompozytorzy polscy o Fryderyku Chopinie. Antologia [Polish Composers on Chopin. Antology]. Frederic Chopin National Institute, Warsaw.
Woytowicz, B. (1949). Droga wskazana przez Fryderyka Chopina [The path indicated by Frederic Chopin]. In Tomaszewski, M. (Ed.). (2017). 189–194.
Zieliński, T. (1985). O twórczości Kazimierza Serockiego. PWM Edition, Kraków. Retrieved from https://www.serocki.polmic.pl/index.php/pl/tworczosc/omowienia-utworow/20-koncert-romantyczny-na-fortepian-i-orkiestre (accessed on 25 November 2022).
Версія статті у PDF
Опубліковано: 2023.04.04.
Том 23 № 1 (2023)
Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.