Семантико-стилістичні та вербально-поведінкові особливості формування персонажів «некомпетентних професіоналів» у голлівудському кіно

УДК: 316.7

Mykyta Surnin

Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
ORCID ID 0000-0003-3768-5026

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-25-2024-1.99-109

Ключові слова: Голлівуд, кінотекст, культурний код, ідентичність, масофікація, медіакультура, аксіосфера.

Анотація.

Статтю присвячено проблемі презентації професійної некомпетентності в кінопродукції Голлівуду. Зроблено висновок про те, що конструювання образів «некомпетентних професіоналів» у сюжетах розглянутих кінострічок здійснюється в напрямку створення образів кіногероїв, які складаються з позитивно та негативно забарвлених рис: доброго, веселого, безтурботного та хвалькуватого, з одного боку, та професійно неозначеного, безвідповідального, жадібного, підступного та незадоволеного світом, з іншого. Така дихотомія створює уявлення про схожість з реальною людиною і приваблює глядача, автоматично зміщуючи еталонного кіногероя на узбіччя, залишаючи його в минулому. Проаналізовано тематично-змістове наповнення кінопродукції, визначено основні чинники, які використовуються для створення і популяризації позитивного образу «непрофесійних професіоналів», образу новітнього кіногероя сучасної соціокультурної дійсності. Визначено, що масофікація як процес і результат глобального впливу популярного кіно на мислення людей виявляється у формуванні картини світу, що представляє собою когнітивні структури сприйняття дійсності. Це призводить до створення особливої медіакартини світу, що є результатом постійної інформаційної експансії, спрямованої на розуміння світу, і спричиняє постійну маніпуляцію змістом свідомості особистості. Кінопродукція, з огляду на вище зазначене, імітує реальність, створюючи візуально-вербальні картини, які мають прямий вплив на психіку й поведінку людей, формуючи суспільні стереотипи.

Біографія автора.

Сурнін Микита Сергійович, магістр режисури, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.

surninmykyta@gmail.com

Література:

Барт, Р. (2001). Від твору до тексту. Пер. з фр. Юрій Ґудзь. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис. С. 491–496.

Брюховецька, Л. І. (2011). Кіномистецтво: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ: Логос. 391 с.

Пінкер, С. (2022). Добрі янголи людської природи. Чому у світі панувало насильство і чи стало його менше? Пер. з англ. Орина Ємельянова. Київ: Наш Формат. С. 864.

Пустовіт, Н. В. (2013). Комплексний аналіз концепцій інформаційного суспільства Д. Белла, М. Кастельса та Е. Тоффлера. Гуманітарний часопис. № 3. С. 85–90. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2013_3_13

Сурнін, М. С. (2022a). Атомарність як місце для мрії у XXI cт. Синтез мистецтв у сучасних соціокультурних процесах: зб. тез міжнар. наук. конф. НАМ України, НСАУ, Politechnika Warszawska, INTBAU. Київ. 107 с.

Сурнін, М. С. (2022b). Гадка як метод голлівудського відображення. Science and technology: problems, prospects and innovations. Proceedings of the 2th International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Osaka, Japan. P. 505–508.

Сурнін, М. С. (2023). Феноменологія Голлівуду: професіонал-злочинець Hollywood Phenomenology: The Professional Criminal. Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку: матер. міжнар. наук. конф., 22–23 листопада 2023 р. У 2 ч. Ч. 2. Під ред. доц. Н. Рябухи та ін. Харків: ХДАК. С. 51–53.

Форкош, С. М. (2015). «Соціодинаміка культури» А. Моля у контексті сучаcних зрушень методологічних досліджень культури. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. Випуск 17. С. 61–72.

Чміль, Г. П. (2020). Людина – екран: візуальна антропологія (пост)сучасності: монографія. Київ: Ін-т культурології НАМ України. 256 с. DOI: https://doi.org/10.37627/ICRNAAU9789662241549

Boothroyd, L. G., Jucker, J. L., Thornborrow, T., & Tovée, M. J. (2019). Television consumption drives perceptions of movie hero attractiveness in a population undergoing technological transition. J. Pers. Soc. Psychol. P.137.

Doulas, L. (2014). Art: Definitions and Analyses. Retrieved from http://louisdoulas.info/wp-content/uploads/2014/07/Art-Definitions.pdf

Garroni, E. (1968). Semiotica ed estetica. Bari: Laterza. 185 p.

Halawa-Sarholz, M. (2021). The Beholder’s Freedom: Critical Remarks on the “Will to See”. The Palgrave Handbook of Image Studies. Editor Krešimir Purgar. Cham: Palgrave Macmillan. P. 575–587. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-71830-5_35

Laner, I. (2021). French Theory: Poststructuralism and Deconstruction. The Palgrave Handbook of Image Studies. Editor Krešimir Purgar. Cham: Palgrave Macmillan. P. 671–685. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-71830-5_41

Moles, Abraham A. (1971). Sociodynamique de la culture. Walter de Gruyter GmbH. 342 p.

Rek, J. (1981). O filmowym znaku ze znąkiem zapytania. Retrieved from https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.hdl_11089_11561/c/154-164.pdf

Schaff, A. (1960). Wstęp do semantyki. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 544 s.

Версія статті у PDF

Опубліковано: 

Том 25 № 1 (2024)

Розділ: СВIТОВА КУЛЬТУРА I МIЖНАРОДНI ЗВʼЯЗКИ.