УДК: 008:001.11]-043.86](477)(045)
Pavlo Holotenko
Харківська державна академія культури, м. Харків.
ORCID 0000-0002-8096-1957
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-25-2024-1.8-15
Ключові слова: українська культурологія, предмет дослідження, гуманітарні науки, культура.
Анотація.
Головним стимулом для проведення такої дослідницької роботи постала потреба в конкретизації змістової парадигми української культурології через визначення її предмету як складно- структурного поняття «культура». Предмет – це основа науки за аналогією до методології та понятійно-категоріального апарату. За умови загострення кризового стану сучасної української культурології дослідження подібного тематичного спрямування має досить актуальне значення.
У статті виявлено один з ключових факторів, який є перешкодою до усвідомлення специфіки культурології, що, своєю чергою, породжує плюралізм трактувань сутності цієї науки. Проаналізована проблема визначення специфіки «науковості» стосовно до культурології та інших видів наукових практик. Розглянута змістова мінливість предмету культурологічного пізнання протягом історичного розвитку культурології як науки подібно до еволюції дослідницького предмету інших наукових дисциплін. Надаються відомості стосовно до приблизної кількості наявних на сьогодні визначень поняття «культура» як предмету вивчення культурології згідно з підрахунками різних вчених. Встановлена типологія трактувань культури за ознаками змісту та комплексу засобів понятійного вираження. Проведено порівняльний аналіз та зроблено інтегративний синтез різних дефініцій культури, авторами яких є відомі представники культурологічної думки – Е. Тейлор, У. Томас, Л. Уайт тощо.
Біографія автора.
Голотенко Павло Ігорович, аспірант, Харківська державна академія культури, м. Харків.
holotenko11@gmail.com
Література.
Білоус, П. В. (2011). Вступ до літературознавства. Київ: Академія. 336с.
Голотенко, П. (2022). Поняття «науковості» гуманітарної галузі знань. Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку: матер. міжнар. наук. конф. Харків: ХДАК. С. 14–16.
Кравченко, О. В. (2013). Наукова культурологія в Україні. Культура України. Вип. 41. Харків: ХДАК. С. 13–21.
Подольська, Є. А., Лихвар, В. Д., & Погорілий, Д. Є. (2011). Культурологія: 100 питань – 100 відповідей. Київ: Фірма «ІНКОС». 240 с.
Причепій, Є. М., Черній, А. М., & Чекаль, Л. А. (2009). Філософія. Київ: Академвидав. 592 с.
Сандюк, Л. О., Шубелка, Н. В., & Шмиголь, М. Ф. [та ін.]. (2021). Основи культурології. Київ: Центр учбової літератури. 400 с.
Стеценко, В., & Шендрик, С. (2013). Культура. Культурологія: енциклопедичний словник. За ред. Мельника В. П. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка. С.199–200.
Фройд, З. (2023). Невпокій в культурі. Ю. Прохасько (Переклад з німецької). Львів: Апріорі. 120 с.
Цвєтков, О. П. (2011). Культура і релігія. Київ: Академвидав. 192 с.
Шабанова, Ю. О. (2019). Філософія культури. Дніпро: Ліра. 240 с.
Швейцер, А. (2016). Культура і етика. Відновлено з https://pidru4niki.com/1749011037779/filosofiya/albert_shveytser_1875-1965
Шейко, В. М., Богуцький Ю. П., & Германова Е. В. (2012). Культурологія. Київ: Знання. 494 с.
Шейко, В. М., & Кушнаренко Н. М. (2020). Культурологічні та мистецтвознавчі дослідження: теорія і методологія. Харків: ХДАК. 338 с.
Thomas, W. (1937). Primitive behavior. New York, London: McGraw-Hill.
White, L. (1958). Culturology. Science. NewSeries. Retrieved from https://www.science.org/doi/10.1126/science.128.3334.1246.a
Опубліковано:
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.