Ідеологічна критика демонічних образів аніме XX–XXI ст.

УДК 791.228.046:398.4:008](520)”19/20″(045

Illia Halushko

Харківська державна академія культури, м. Харків

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-28-2025-2.60-74

Ключові слова: японська культура, культурологія. ідеологія, демонологія, демонічні образи, аніме, аніме-студії.

Анотація. Здійснено спробу культурологічного осмислення демонічних образів в аніме як значущих культурних маркерів різноманітних ідеологій. Мета статті – здійснити комплексний аналіз демонічних образів, представлених у творах аніме крізь призму ідеологічної критики японської культури XX–XXI ст. Методологічну основу дослідження складає культурологічний
підхід, застосування якого уможливило поєднання методів історичного, семіотичного та герменевтичного аналізу в межах дослідження демонічних образів з аніме як значущого культурного каналу. Теоретичну основу дослідження становлять концепція ідеології як культурної системи К. Гірца, брендового націоналізму К. Івабучі, а також іконоклазм та іконофілія як значущі концепти міждисциплінарних досліджень образів.
Виокремлено ключові стратегії інтерпретації демонічних образів в аніме різних періодів (дегуманізація, героїзація, моефікація). У завершальній частині статті зафіксовано ситуацію співіснування протилежних стратегій інтерпретації демонічних образів в аніме XXI ст. Встановлено, що через відсутність панівної ідеології демонічні образи можуть набувати значення об’єктів як іконофілії, так і іконоклазму.

Біографія автора.

Галушко Ілля Сергійович, аспірант кафедри культурології та музеєзнавства, Харківська державна академія культури, м. Харків
t24820@ukr.net

Література:

Гірц, К. (2001). Інтерпретація культур: вибрані есе. Київ: Дух і Літера.

Balgimbayeva, N. (2019). The Re-creation of Yokai Character Images in the Context of Contemporary Japanese Popular Culture: An Example of the Yo-kai Watch Anime Series. Mutual Images Journal, (6), 21–51. DOI: https://doi.org/10.32926/2018.6.bal.recre

Clements, J. (2013). Anime: A history. Palgrave Macmillan

Dower, J. (1986). War without Mercy: Race and Power in the Pacific War. New York: Pantheon. DOI: https://doi.org/10.1086/ahr/93.2.387
Drazen, P. (2014). Anime Explosion! The What? Why? and Wow! of Japanese Animation. Stone Bridge Press. https://books.google.com.pe/books?id=RM70AgAAQBAJ&printsec=copyright#v=onepage&q&f=false
Foster, M. D. (2015). The Book of Yokai. University of California Press.
Gita, I. G. A. A. I., Jelantik, S., & AlfianKhusayiri, J. (2022). Visualization Differences of Oni Mythological Creatures in Japanese Culture With Kimentsu no Yaiba Anime. American Journal of Humanities and Social Sciences Research. Vol. 6, pp. 177–184.
Hori, H. (2018). Promiscuous Media: Film and Visual Culture in Imperial Japan, 1926–1945. Cornell University Press. DOI: https://doi.org/10.7591/cornell/9781501714542.001.0001
Iwabuchi, K. (2015). Resilient Borders and Cultural Diversity: Internationalism, Brand Nationalism, and Multiculturalism in Japan. Duke Lexington Books. DOI: https://doi.org/10.5040/9781978731844
Kawamura, S., & Iwabuchi, K. (2022). Making neo-nationalist subject in Japan: The intersection of nationalism, jingoism, and populism in the digital age. Communication and the Public, pp. 15–26. DOI: https://doi.org/10.1177/20570473211073932
Mitchell, W. J. T. (1986). Iconology: Image, text, ideology. University of Chicago Press.
Miyake, T. (2015). Towards critical Occidentalism Studies: Re-inventing the Westand Japan in mangaesque popular cultures. In Contemporary Japan.The Challenge of a World Economic Power during a Period of Transition. Vol. 1, pp. 93–116.
Novielli, M. (2018). Floating Worlds: A short history of Japanese animation. CRC Press, Taylor and Francis Group. DOI: https://doi.org/10.1201/9780203702932