УДК 398.47
Polina Herchanivska
Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ
ORCID ID 0000-0003-3647-6265
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-28-2025-2.124-133
Ключові слова: архетип, відьма, магія, чаклунство, культурна пам’ять, ідентичність.
Анотація.
Проаналізовано змістову трансформацію архетипного образу відьми в українській культурі крізь призму історичних, релігійних, гендерних та соціокультурних контекстів. Визначено його роль у формуванні національної ідентичності та культурної пам’яті. На підставі міждисциплінарного підходу зроблено спробу вивести образ відьми за межі традиційного фольклорного або етнографічного опису й осмислити, як цей феномен віддзеркалює релігійні та соціальні проблеми традиційного суспільства. Доведено, що образ відьми в українській культурі ‒ це не релікт минулого, а живий культурний маркер, який в умовах українського двовір’я міцно інтегрувався в суспільний дискурс як амбівалентна постать, яка одночасно лякає і приваблює. Досліджено сучасну модифікацію цього архетипу. У масовій культурі, цифрових платформах, феміністичних практиках він постає як символ сили, автономії та суб’єктивізації жінки у світі.
Біографія авторки.
Герчанівська Поліна Евальдівна, докторка культурології, професорка, завідувачка кафедри культурології, Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ
Література:
Войтович, Н. М. (2022). Образ відьми у демонологічних уявленнях бойків: Основні мотиви. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки, 33(72), (4), 241‒446. DOI: https://doi.org/10.32782/2663- 5984/2022/4.36
Гнатюк, В. (1903). Додатки до галицько-руської демонології. Етнографічна колекція. Т. XV. Львів: Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Відновлено з https://ia801901.us.archive.org/25/items/etnohr_15/etnohr_15_text.pdf
Грушевський, М. С. (1992). З історії релігійної думки на Україні. Київ: Освіта.
Диса, К. (2006). Зрада та вірність у відносинах «пан-слуга» в контексті українських судів про чари XVI–XVIII ст. Соціум. Альманах соціальної історії, 6, 131–139. Відновлено з http://history.org.ua/JournALL/socium/6/7.pdf DOI: https://doi.org/10.4324/9781003723578
Доній Т.М. (2019). Архетипи і топоси в постмодерній поезії України та США. Дисертація на здобуття науково- го ступеня кандидата філологічних наук. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ.
Іларіон (Огієнко, Іван). (1981). Дохристиянські вірування українського народу: історико-релігійна монографія. Ві- нніпег: Товариство Волинь. Відновлено з https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/9048/file.pdf
Каляндрук, Т. (2007). Загадки козацької прикмети. Львів: Піраміда. Відновлено з https://spadok.org.ua/books/ Kalyandruk_- _Zagadki_ukrayinskikh_kharakternikiv.pdf
Кметь, В. (2012). Образ відьми в фольклорно-демонологічних оповіданнях Східного Поділля: спроба реконструкції за матеріалами польових досліджень. Міфологія і фольклор, 4, 48–54. Відновлено з http://publications.lnu.edu.ua/journals/index.php/mythology/article/viewFile/800/793
Кметь, В. (2017). Архетип відьми в українській літературі XIX-XX століття. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів. Відновлено з https://de.scribd.com/document/480155991
Купцова, Т., & Колієва, І. (2019). Ґендерна репрезентація архетипного образу відьми крізь призму української літе- ратури. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія», 44, 28–38. Відновлено з http://filol.dspu.in.ua/index.php/filol/article/view/25/24 DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4557.2019.44.187330
Курочкін, О. Б. (1990). Відьма в українській міфологічній традиції. Народна творчість та етнографія, 4 (224), 23–29.
Микитів, Г. В. (2021). Феноменологічна концептуалізація архетипної символіки в масмедійному тексті. Дисерта- ція на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій. Запорізький національний університет, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Запоріжжя. Відновлено з https://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertations/K08.051.19/dissertation_615df74c58b37.pdf
Селецький, А. (1886). Чаклунство в Південно-Західній Русі у XVIII ст. Київська старовина, 15 (6), 193–236. Віднов- лено з https://iht.knu.ua/library/kievskaya_starina/kievskaya_starina_1886_6.pdf
Турчина, М. О. (2023). Архетип трікстера та його інтерпретація в українській музичній культурі кінця ХХ початку ХХІ ст. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Українська національна музична академія. Київ. Відновлено з https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/Turchina-M.-Disertatsiya.pdf
Bailey, M. D. (2021). Johannes Nider, Anthill. In Origins of the Witches’ Sabbath. University Park, PA: The Pennsylvania State University Press, 51‒89.
Сampbell, J. (2023). Myth and Meaning: Conversations on Mythology and Life. New World Library.
Conti, F. (2019). Notes on the Nature of Beliefs in Witchcraft: Folklore and Classical Culture in Fifteenth Century Mendicant Traditions. Religions, 10, 576. Retrieved from https://www.mdpi.com/2077-1444/10/10/576
Doane, M. A. (1991). Femme Fatales: Feminism, film theory, psychoanalysis. New York: Routledge. Retrieved from http://www.micheleleigh.net/wp-content/uploads/2015/01/Veiling-Over-Desire-by-Doane.pdf
Dysa, K. (2020). Ukrainian Witchcraft Trials: Volhynia, Podolia, and Ruthenia, 17th–18th. Budapest: CEU Press Centuries.
Eliade, M. (1959). Cosmos and History: The Myth of the Eternal Return. New York: Harper & Brothers. Retrieved from https://monoskop.org/images/f/f7/Eliade_Mircea_Cosmos_and_History_The_Myth_of_the_Eternal_Re- turn_1959.pdf
Geertz, C. (1975). An Anthropology of Religion and Magic. The Journal of Interdisciplinary History, 6 (1), 71–89. DOI: https://doi.org/10.2307/202825
Gray, R. M. (1996). Archetypal Explorations Towards an Archetypal Sociology. London and New York: Routledge. Retrieved from https://www.routledge.com/Archetypal-Explorations-Towards-an-Archetypal-Sociology/Gray/p/book/9780415121170
Kis-Halas, J. (2017). Divinatio Diabolica and Superstitious Medicine: Healers, Seers and Diviners in the Changing Dis- course of Witchcraft in Early Modern Nagybánya. In Lancia, G., Pócs, É. (ed.). Witchcraft and Demonology in Hungary and Transylvania. Palgrave–Macmillan, 159–219. Retrieved from https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-319-54756-5 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-54756-5_5
Kramer, H. (2016). Hammer of the Witches. Malleus Maleficarum. The Witch Hammer. Translated by Montague Summers. CreateSpace Independent Publishing Platform. Retrieved from https://www.amazon.com/Malleus-Maleficarum-Hammer-Panianos-Classics/dp/1540728137?asin=1540728137&revisionId=&format=4&depth=1 DOI: https://doi.org/10.1017/cbo9780511626746.010
Nunn, C.M.H. (1998). Archetypes and memes: their structure, relationships and behavior. Journal of Consciousness Studies, 5(3), 344–354. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/233488106
Tóth, P. G. (2017). The Decriminalization of Magic and the Fight Against Superstition in Hungary and Transylvania, 1740–1848. In Klaniczay, G., Pócs, É. (ed.). Witchcraft and Demonology in Hungary and Transylvania. Palgrave–Mac-millan, 291–317. Retrieved from https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-319-54756-5
Jung, C. G. (1981). The archetypes and the collective unconscious. Princeton: Princeton University Press.
Zwissler, L. (2016). Witches’ Tears: Spiritual Feminism, Epistemology, and Witch Hunt Horror Stories. The Pomegranate, 18(2), 176–204. Retrieved from DOI: https://doi.org/10.1558/pome.v18i2.29886
Стаття надійшла до редакції 16.12.2025.
Стаття прийнята до друку після рецензування 26.12.2025.
Стаття оприлюднена 31.12.2025.
Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.