Віденський модерн: проблема «критики мови»

Yuri Sapelkin
Інститут соціології Національної академії наук України, м. Київ 
ORCID ID 0000-0003-1102-4393

DOI:

Ключові слова: віденський модерн, «критика мови», мовна криза, дискусія, скепсис.

Анотація.

Стаття розкриває питання суспільного значення слова. У ході дослідження мови як основного засобу спілкування простежуються тривожні тенденції до її здатності спотворення об’єктивної дійсності. У роботі розглянуто основні положення класиків віденського модерну, які ще сто років тому передбачили суспільні виклики та загрози маніпулятивних технологій, побудованих на мові ненависті. Зокрема здійснено аналіз робіт фундатора «критики мови» Ф. Маутнера, виявлено звʼязок його ідей з філософією емпіріокритицизму Е. Маха, а також проаналізовано сатиричний дискурс «критики мови» К. Крауса. Їхні праці доводять, що мовна комунікація стала регулятором міжособистісних стосунків у соціумі, важливим чинником впливу на погляди людей і визначальним фактором формуванні їхньої поведінки. Проблема «критики мови», піднята австрійськими філософами, не вичерпала себе, про що свідчить російсько-українська війна, спричинена в тому числі й агресивною мовною політикою Кремля.

Біографія автора.

Сапелкін Юрій Володимирович, кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник,  Інститут соціології Національної академії наук України, м. Київ 

sapelkin.yurey@gmail.com

Література:

Звонська, Л. (2017). Енциклопедичний словник класичних мов. Київ: Київський університет.

Науменко, А. (2015). Зібрання творів (Т. 5, Літературознавство). Миколаїв: Видавництво ЧДУ імені Петра Могили.

Пичугина, Т. (2000). Рецепция австрийской культуры рубежа веков в эссе Г. Броха «Гофмансталь и его время». Від бароко до постмодернізму: Збірник наукових праць, (4), 82–90. Дніпропетровськ.

Пучков, А., & Селівачов, М. (2022). Рукописна й документальна спадщина історика культури Олексія Селівачова (1887–1919): огляд приватного архіву. Рукописна та книжкова спадщина України, 28, 52–64.

Райхерт, К. (2013). «Nominalismus redivivus» Ф. Маутнера і вчення про категорії А. І. Уйомова. Університетська кафедра, 2, 116–125. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukaf_2013_2_12

Слівінська, А., & Cапєлкіна, З. (2024). Віденський модерн в оптиці філософії емпіріокритицизму Е. Маха. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 139–144.

Шорске, К. (2003). Віденський Fin-de-siècle: Політика і культура. Львів: ВНТЛ-Класика.

Arntzen, H. (1975). Karl Kraus und die Presse. München. 

Arntzen, H. (1983). Sprachdenken und Sprachkritik. Jahrhundertwende: Vom Naturalismus zum Expressionismus. 18801918, Hg. von Frank Trommler, Reinbek bei Hamburg. 

Arntzen, H. (2011). Karl Kraus: Beitraege 19802010. Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag der Wissenschaften. 

Haller, R., & Stadler, F. (1988.). Ernst Mach Werk und Wirkung. Hrsg. von Rudolf Haller u. Freidrich Stadler. Wien: Hölder-Pichler-Tempsky. 

Hanak, P. (1998). The garden and the workshop: essays on the cultural history of Vienna and Budapest. The cultural role of the Vienna–Budapest operetta. New York: Princeton University Press, рp. 135–146

Janik, A., & Toulmin, S. (1973). Wittgenstein’s Vienna. IIA Touchstone Book. Simon and Schuster.

Johnston, W. (1972). The Austrian Mind: An Intellectual and Social History, 1848–1938. University of California Press. 

Kokoschka, O. (2008). Mein Leben. Wien: Metroverlag.

Kraus, K. (1987). Über die Sprache. Glossen, Aphorismen und Gedichte. Auswahl und Nachwort v. Heinrich Fischer. Fr. a. M.: Suhrkamp, S. 36.

Le Rider, J. (1993). Modernity and crises of identity: Culture and society in Fin-de-Siècle Vienna. New York: Continuum.

Lorenz, D. (1995). Wiener Moderne. Stuttgart; Weimar: Metzler.

Mach, Е. (1975). Knowledge and Error: Sketches on the Psychology of Enquiry. Vienna Circle Collection. Volume 3. Published by Springer. 

Mach, Е. (2012). The Analysis of Sensations and the Relation of the Physical to the Psychical. (Classic Reprint) Paperback.

Mauthner, F. (1982). Beiträge zu einer Kritik der Sprache. Bd. 1: Zur Sprache und zur Psychologie. Frankfurt am Main, Berlin, Wien.

Mulligan, K. (1999). Exactitude et bavardage: Gloses pour une opposition paradigmatique dans la philosophie autrichienne. Philosophiques, 26(2), 177–201. DOI: https://doi.org/10.7202/004959ar  

Timms, E. (1989). Karl Kraus: Apocalyptic Satirist: Culture and Catastrophe in Habsburg Vienna. Yale University Press. DOI: https://doi.org/10.2307/3685190 

Wittgenstein, L. (1922). Tractatus Logico-Philosophicus: Weimar Republic. DOI: https://doi.org/10.1093/owc/9780198861379.003.0001


Версія статті у PDF

Стаття надійшла до редакції 26.01.2026.
Стаття прийнята до друку після рецензування 29.01.2026.
Стаття оприлюднена 08.07.2026.

Том 29 № 1 (2026)

Розділ Теорія та історія культури.