Методи балетмейстерської роботи в історичному аспекті

УДК 792.8+792.03+7.071.1+7.071.2

Yeva Kovalenko

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Київ.

ORCID ID 0000-0002-9731-4668

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-22-2022-2.17-37

Ключові слова: балет, балетмейстер, класичний балет, історія балету, створення балетної вистави, методи роботи балетмейстерів, хореографія.

Анотація. У статті розглядаються особливості роботи видатних балетмейстерів та процес виникнення й розвитку цієї професії в історичному аспекті – від часів Відродження, коли постать учителя танців набуває великого значення в суспільстві й уперше застосовується слово «балет», до 30 років ХХ ст. Аналізуються творчі принципи та методи роботи видатних хореографів минулого П. Бошана, Ж.-Ж. Новера, Ж. Доберваля, Ф. Тальоні, Ж. Перро, Ш. Дідло, А. Сен-Леона, М. Петіпа, М. Фокіна, Дж. Баланчина, роль особистості танцівника в створенні хореографічного образу вистави так само, як і постановки балетів цих видатних хореографів на українській сцені. Розглядаються риси виконавського стилю М. Тальоні, К. Грізі, А. Павлової та інших, а також феномен імпровізаційної творчості А. Дункан та її вплив на формування нової балетної естетики початку ХХ ст. Особлива увага приділяється творчості видатних майстрів балету Сержа Лифаря, Вацлава Ніжинського та його сестри Броніслави, життя яких було пов’язане з Україною. Дуже важливою є проблема гармонійної єдності хореографічної і драматичної складових у балетній виставі, чому також приділяється увага в статті.

Біографія автора.

Коваленко Єва Ігорівна, кандидат мистецтвознавства, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, м. Київ.

missevacomp@gmail.com

Література:

Balanchine, George, & Mason, Francis. (1975). 101 stories of the Great Ballets: the scene-by-scene stories of the most popular ballets, old and new. Washington: Anchor. 560 p.

Duncan, Isadora. (2013). My life. New York: Liveright. 368 p.

Ebreo, Guglielmo of Pesaro.  (1995). De pratica seu arte tripudii: “On the practice or art of dancing”. Clarendon Press. 288 p. (English translation by Barbara Spart & Michael Sullivan). DOI:https://doi.org/10.2307/1478433

Fokine, Michel. (1961). Memoirs of a Ballet Master.New York:‎ Little, Brown & Co.; 1st English edition. 318 p.

Levinson, A. (1925). Notes sur le balleta u XVII siècle. Paris: Numéro special de la Revue musicale. Lullyetl’Opéra Français. 1 janv.

Nijinska, Bronislava. (1981). Early Memories. NewYork: Holt, Rinehart & Winston. 546 p.

Noverre, Jean George. (1760). Lettres sur la danse et sur les ballets. Lyon, Aimé Delaroche, 484 p.

Красовская, Вера. (1983). Западноевропейскийбалетный театр. Очеркиистории. Преромантизм.Ленинград: Искусство, Ленинградское отделение. 432 с.

Лифар, Серж. (2007). Спогади Ікара. Київ: Пульсари. 192 с.

Поліщук, Тетяна. (2001). Повернення Ніжинського. День. 13 березня.

Станішевський, Юрій. (2002). Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка. Історія і сучасність. Київ: Музична Україна. 736 с.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 15 липня 2022.

Том 22 № 2 (2022).

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.